У законодавстві не розкривається зміст поняття "примусовий продаж", ви-значаються лише підстави для здійснення примусового продажу майна. До таких підстав належать: продаж описаного у боржника майна з метою задовольнити вимоги кредиторів згідно зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження, продаж заставленого майна у порядку, встановленому Законом України "Про за-ставу", продаж майна відповідно до Закону України "Про відновлення платос-проможності боржника або визнання його банкрутом", реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, тощо.

Від примусового продажу майна необхідно відмежовувати інші можливі ви-падки відчуження майна за відсутності на це волі власника. Так, ЦК України, деякі законодавчі акти встановлюють особливий порядок реалізації невитребуваних за договором побутового замовлення виготовлених підрядником речей, невитребуваних на транспорті вантажів і багажу, майна, відправленого через ор-гани зв'язку. У наведених випадках продаж зазначеного майна не є примусовим, а лише здійснюється без згоди власника, оскільки такий невідомий або не вияв-ляє інтересу до належного йому майна, що може завдати охоронцю майнової шкоди. Тому ця обставина цілком обгрунтовано врахована в ст. 660 нового ЦК України, в якій зазначається, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.[18,52]

Власникові не обов'язково особисто брати участь в укладенні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника або комісіонера. У такому разі покупець досягає тієї самої мети, що й при купівлі майна безпосередньо у власника, хоч і з певними особливостями. Так, при продажу майна, зданого на комісію, продавцем виступає комісіонер, а не власник і кого майна. Тому у разі виявлення відхилень від умов договору купівлі-продажу покупець звертається з претензіями до комісіонера (продавця), а не до комітента (власника). При укладенні договору купівлі-продажу продавцем через свого повіреного (на підставі договору доручення) стороною в ньому є власник, а не повірений. Держава і територіальні громади діють через утворювані ними спеціальні органи.

Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу є двостороннім, кожна зі сторін договору мас взаємні права та обов'язки.

Продавець зобов'язаний:

-передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, тобто асортимент, якість, комплектність, тара й (або) упаковка якого відповідають умовам договору купівлі-продажу, у строк, встанов-лений договором купівлі-продажу;

-передати покупцеві товар, на який встановлено строк придат-ності, з таким розрахунком, щоб вій міг бути використаний за при-значенням до спливу цього строку;

-одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), котрі стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відпо-відно до договору чи актів цивільного законодавства

-попередити покупця про всі права третіх осіб па товар, який продається (права наймача, право застави, право довічного користу-вання тощо);

-зберігати товар, не допускаючи його погіршення, до передання покупцеві, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару;

-забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), чи розпорядитися ним у розумний строк тощо.

Покупець зобов'язаний:

-прийняти товар, окрім випадків, коли він мас право вимагати за-міни товару чи має право відмовитися від договору купівлі-продажу;

-оплатити товар, а також вчинити за свій рахунок дії, відповідно до договору, актів цивільного законодавства чи звичайних вимог, які необхідні для здійснення платежу;

-повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортимент, якості, комплектності, тари та (чи)

упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства;

-забезпечити схоронність переданого продавцем товару, від якого він відмовляється, негайно повідомивши про це продавця тощо.

Покупець мас право:

- вимагати зниження ціни чи розірвання договору купівл і-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар; ,

-відмовитися від договору купівлі-продажу в разі відмови про-давця передати проданий товар;

-коли продавець не передає покупцеві приналежності до товару та документи, що стосуються товару й підлягають переданню разом з товаром, встановити розумний строк для їх передання;

-у разі передання товару в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, відмовитися від його прийняття й оплати, а якщо його вже оплачено,-вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми;

-у разі передання товару неналежної якості (істотного по-рушення вимог щодо якості товару), незалежно від можливості вико-ристання товару за призначенням, вимагати від продавця на власний

вибір:

а)пропорційного зменшення ціни;

б)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; в)відшкодування витрат на усунення недоліків товару;

д)заміни товару;

г)відмовитися від договору повернення сплаченої за товар грошової суми, відмовившись від договору.

- вимагати від продавця передання товару в належних тарі та (чи) упаковці або заміни неналежних тари та (чи) упаковки, якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці.

Продавець має право:

-якщо покупець не виконав обов'язку повідомляти продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асор-тименту, якості, комплектності, тари та (чи) упаковки товару, частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних ви-мог покупця, якщо продавець доведе, що таке невиконання покуп-цем обов'язку спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, які перевищують його витрати в разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору;

-вимагати від покупця прийняття й оплати товару чи навіть від-мовитися від договору купівлі-продажу, якщо покупець без достатніх підстав