гривень), тож, зрозумі-ло, лікувальні заклади міста Києва перебувають у занедбаному стані і фактично позбавлені можливості запропонувати сучасне медичне об-ладнання, здійснювати будівницт-во, капітальний ремонт та ін.

На якість і доступність соціаль-них послугу сфері охорони здоров'я негативно впливає низький рівень (на 70-80 відсотків) за-безпечення хворих медикаментами та харчуванням. Для за-безпечення цих ви-датків бюджет міста щороку потребує додатково понад 520 млн. гривень.

Видатки на охоро-ну здоров'я у 2008 році недофінансовані на 220 млн. гривень. Більше того, всупе-реч вимогам статті 55 Бюджетного ко-дексу України, на 24,8 млн. грн змен-шено бюджетні при-значення для захи-щених статей, у то-му числі иа медика-менти та перев'язу-вальні матеріали —на 4,7млн. грн, продукти харчуван-ня — на 7,4 млн. грн, оплату кому-нальних послуг та енергоносіїв — на 12,7млн. гривень.

Незадовільним залишається рі-вень надання гарантій у сфері со-ціального захисту населення. Обіцянки міського голови створи-ти найкращі з-поміж міст Укра-їни умови для соціального забез-печення найменш захищених ка-тегорій киян залишились на па-пері, про що свідчить факт спи-сання у 2008році Київським місь-ким центром з нарахування та здійснення соціальних виплат з обліку своїх зобов 'язань відповід-но до міської програми « Турбота» в сумі 107,8 млн. грн, отримання яких у вигляді допомог та інших соціальних виплат так і не доче-калися найбільш соціально незахищені категорії киян.

Протягом 2007—2008 років Го-ловному управлінню соціального захисту населення на утримання закладів та установ соціальної сфери зменшені бюджетні при-значення для захищених статей (заробітна плата, медикаменти, харчування, трансферти населен-ню) на загальну суму 135,6 млн. гривень.

Через традиційну недостат-ність бюджетних коштів фак-тично не вирішуються найгостріші проблеми житлово-комунального господарства Києва. Як відомо, якість житлово-комунальних по-слуг має бути такою, щоб не ство-рювати загрозу здоров'ю та жит-тю людей. Проте результати аудиторського дослідження пока-зали, що за останні три роки в міс-ті не зменшилась протяжність аварійних та зношених ділянок во-догонів і каналізаційних мереж (836,9 км), а кошти на їх ремонт з бюджету міста не виділяються, що вкрай негативно позначається на якості питної води, вартість якої щорічно зростає.

Зношеними та застарілими є понад 53 відсотки будинкових ліф-тів. Однак передбачені міською програмою «Ліфт» заходи з їх мо-дернізації та реконструкції вико-нані менш як наполовину. Так само лише наполовину забезпечено ви-конання заходів програми «Турбо-та» щодо встановлення малоза-безпеченим категоріям населення напольних газових та електрич-них плит, газових колонок і квар-тирних лічильників холодної та гарячої води.

Дія фінансового забезпечення со-ціальних гарантій у сфері житлово-комунального господарства необхід-но в бюджеті Києва додатково пе-редбачити щонайменше 1443,5 млн. гривень.

Особливу увагу звертає на себе катастрофічний стан забезпечення бюджетними асигнуваннями та фактичне фінансування дорожнього господарства. Для нормального руху транспорту та пішоходів мережа автомобільних доріг повинна стано-вити 15-18 відсотків загальної мо-щі міста, або близько 12-14 тис. км, проте нині цей показник не перевищує двох відсотків.

Аудитори підрахували: для того, щоб належним чином виконувати завдан-ня та функції, визначені законодавством України як пріоритетні, тобто за-безпечити фінансування зазначених вище держав-них соціальних гарантій та послуг і підвищити їх якість, у бюджеті столиці необхідно щорічно додатково передбачати щонайменше 4 млрд. гривень.

Нова проблема і гіпотези аудиту.

Оскільки стан виконання бюд-жету міста не дозволив вирішити багатьох проблем, що стримують розвиток міської інфраструктури та негативно впливають на якість і повноту надання киянам дер-жавних соціальних гарантій та ін-ших послуг, аудиторська група під час дослідження уточнила проб-лему аудиту, сформувавши її так: «Які фактори перешкоджають отриманню територіальною гро-мадою міста Києва за рахунок бюджету м. Києва якісних і в пов-ному обсязі державних соціальних гарантій та соціальних послуг?».

Для дослідження проблеми аудиту було висунуто три гіпоте-зи щодо факторів, які перешкод-жають наданню територіальній громаді міста Києва якісних та в повному обсязі державних соці-альних гарантій і послуг:

1. Гіпотеза. Бюджетом не виді-ляється достатньо коштів для на-дання визначених законодавст-вом соціальних послуг.

2. Гіпотеза. Передбачені в бюд-жеті кошти не використовуються для надання соціальних послуг.

3. Гіпотеза. Надання соціаль-них послуг не належно регла-ментоване.

Висновки аудиту

Аудиторські дослідження пов-ністю підтвердили першу і другу гіпотези та частково — третю.

Зокрема, доведено, що бюдже-том м. Києва не виділяється дос-татньо коштів для надання виз-начених законодавством соці-альних послуг тому, що:

1) бюд-жет втрачає доходи через пору-шення норм законодавства України;

2) бюджет недобирає доходи через незалучення резер-вів;

3) план видатків на соціаль-ні послуги є заниженим;

4) ви-датки на соціальні послуги не виконуються через наявність суб'єктивних причин.

Підтверджено гіпотезу і про те, що передбачені в бюджеті кошти не використовуються для надання соціальних послуг тому, що:

1) частина ресурсів спрямо-вується не за цільовим призна-ченням;

2) чимало ресурсів вит-рачається незаконно;

3) ресурси використовуються неекономно (неефективно).

У контексті третьої гіпотези аудитори мали дослідити такі питання:

1) члени територіальної громади необгрунтовано виклю-чені із контингенту одержувачів соціаль-них послуг;

2) члени територіальної громади необгрунтовано вклю-чені до контингенту одержувачів соціаль-них послуг;

3) планова вартість соціальних по-слуг завищена.

Однак через брак ча-су й досвіду ці питання не були належно вив-чені аудиторами. Не-зважаючи на це, аудит виконання бюджету м. Києва заслуговує ви-сокої оцінки, хоча б тому, що ор-ган Служби вперше за мету ауди-ту бюджету взяв не оцінку вико-нання бюджету як план-факт до-ходів і видатків, а оцінку дотри-мання пріоритетності бюджет-них видатків, оцінку виконання бюджету як засобу задоволення соціальних потреб.

Загальний висновок аудиторів невтішний. За таких підходів ор-ганів місцевого самоврядування та місцевих органів влади до управління фінансовими ресур-сами в місті Києві не можна за-безпечити якісне виконання бюджету та вирішити поточні проблеми в наданні киянам на-лежних державних