· недоліки при плануванні бюджету - дослідженнями встановлені випадки проведення планування занижених показників, непроведення їх уточнення, що призводило до значного перевиконання плану по власних та закріплених доходах, та не дозволило використати бюджетні кошти у найбільш ефективний спосіб. Мають місце випадки, коли не планувались ті джерела доходів, по яких протягом декількох років постійно є надходження.

· встановлення органами місцевого самоврядування місцевих податків та зборів в незначних розмірах, несправляння вже встановлених зборів, надання пільг по їх сплаті не сприяє наповненню бюджету додатковими доходами, як наслідок, бюджетами втрачаються значні обсяги коштів (ринковий збір, збір за паркування);

· недотримання вимог бюджетної класифікації, здійснення видатків, сутність яких не відповідає напрямам, визначеним законодавством, меті, на виконання якої ці кошти виділяються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Відповідно до Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 №194 (далі – Роз’яснення), до категорії видатків за КЕКВ 1170 «… відносяться видатки, передбачені на дослідження і розробки, що включають оплату різноманітних послуг, наданих згідно з укладеними угодами сторонніми установами та організаціями, в ціну яких входять витрати установи – надавача послуг. У випадку, якщо розпорядник бюджетних коштів є безпосереднім виконавцем програм, то витрати здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації залежно від виду витрат та суті платежу». В частині використання коштів на утримання органів місцевого самоврядування - порушення щодо оплати праці та здійснення нарахувань на неї:
а) неправильне обрахування середньої заробітної плати (порушення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, в частині включення до розрахунку середньої заробітної плати одноразових виплат (матеріальної допомоги, інших одноразових заохочувальних виплат, наприклад, з нагоди свят);
б) застосування заходів заохочення при наявності дисциплінарних стягнень (ст.151 КЗпП);

в) непроведення індексації заробітної плати, коригування середньої заробітної плати при нарахуванні відпускних на коефіцієнт підвищення посадових окладів;

г) неправильне застосування відсотку нарахування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати працюючих інвалідів (32%, замість 4%) (щоб уникнути проблем по цьому питанню необхідно організувати проведення у своїх закладах відповідної роботи з метою визначення працюючих інвалідів, забезпечення наявності в їх особових справах копій довідок МСЕК, які є підставою для застосування пільгової ставки (через відділ кадрів), тому що держава дала пільгу установам щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на фонд заробітної плати працюючих інвалідів, і неправильне застосування ставки спричиняє незаконні видатки;

д) нарахування та виплата премій керівникам органів місцевого самоврядування та його заступникам, встановлення надбавок за високі досягнення у праці при відсутності рішень органів вищого рівня (п.6 постанови КМУ від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»);

· незаконні витрати внаслідок зайвої оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи (оплата фактично невиконаних робіт та ненаданих послуг, завищення обсягів та вартості виконаних робіт);

· заниження в обліку вартості активів та лишки (непроведення або неправильне проведення індексації житлового фонду та інших основних засобів, невідображення в обліку придбаних або безоплатно отриманих товарно–матеріальних цінностей тощо);

· недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти як щодо організації роботи тендерних комітетів (відсутність положення про тендерний комітет, невідповідність складу тендерного комітету вимогам діючого законодавства; непроходження членами ТК навчань), так і щодо здійснення процедур закупівель (здійснення закупівлі без застосування тендерних процедур або здійснення тендерних процедур з порушенням чинного законодавства, тобто недотримання умов та порядку застосування тендерних процедур (запити цінових пропозицій направлено менше, ніж визначено законодавством; застосовано спрощену процедуру замість проведення відкритих торгів та інше)); неподання звітності про результати проведених торгів).

В ході проведення аудитів встановлюються випадки, коли рішення, що приймаються членами тендерних комітетів при визначенні переможців тендеру, не враховують принципу ефективного використання коштів (безпідставно надають перевагу переможцю, що запропонував вищу цінову пропозицію). На керівників органів місцевого самоврядування покладено відповідальність за забезпечення внутрішнього фінансового контролю за діяльністю установ у відповідності до ст.26 Бюджетного кодексу України, дотриманню бюджетного законодавства, за порушення якого згідно з КУпАП передбачені значні суми штрафів (навіть за незначні порушення в оформленні тендерної документації, незабезпечення проходження навчання членами тендерного комітету), тому що протоколи за ст. 164-12 КУпАП, 164-14 складаються на розпорядника коштів.

Інші порушення, адміністративну відповідальність за які несуть керівники за ст. 164-2 КУпАП (нестворення належних умов для ведення бухгалтерського обліку – відсутність наказу про облікову політику та графіку документообороту; непроведення інвентаризацій або неякісне і несвоєчасне їх проведення, внесення неправдивих даних у первинні документи – накази, акти виконаних робіт, що були підставою для здійснення незаконних витрат тощо).

У разі виявлення порушень фінансової дисципліни доцільно забезпечувати їх усунення в ході ревізії.

2. 2. Методика та результати аудиту виконання бюджету міста Києва

Як визначено законодавством, аудит виконання місцевого бюджету проводить-ся «з метою перевірки та аналізу фактич-ного виконання місцевого бюджету, ефек-тивності використання