комунальних кош-тів, майна та інших активів, достовірності фінансової звітності, функціонування сис-теми внутрішнього контролю» [1].
Відповідь на те, з якою метою проводиться аудит виконання бюджету, знаходимо в положенні про основні завдання аудиту, які визначено як: прове-дення оцінки формування і рівня виконання місцевого бюджету; встановлення причин, що не-гативно впливають на виконання місцевого бюджету; визначення щляхів удосконалення управління комунальними коштами, майном та іншими активами, зокрема щодо можливості збільшення доходів місцевого бюджету. .'
Організація аудиту виконання бюджету міста Києва виглядала так. Після повідомлення Київради та її виконавчого органу КМДА про проведення аудиту було проаналізовано виконання бюджету міста за 2007—2008 роки, зібрано фонову інформацію та підготовлено програму аудиту. Предметом аудиторського дос-лідження спочатку було питання «Які фактори заважають залучити в повному обсязі до бюджету міста всі наявні фінансові ресур-си?». Відповідно до цього голов-ними для дослідження стали такі напрями, як аналіз доходної час-тини бюджету; аналіз видаткової частини бюджету; стан фінансо-вої дисципліни.
Потім аудитори почали збира-ти відомості про фактори, що впливають на формування бюджету, і дані про виконання його доходної та видаткової частини. Для цього вони безпосередньо виходили на об'єкт аудиту або ж надсилали запити.
Результати традиційного підходу
Традиційний аналіз місцевого бюджету як економічної катего-рії, що являє собою план формування та використання фінансо-вих ресурсів, дав змогу зробити певні висновки.
1. У досліджуваному періоді не вдалося досягти запланованих показників ні з доходів, ні з ви-датків, хоча в абсолютних показ-никах обсяги бюджету м. Києва щорічно зростали.
Наприклад, у 2007 році на тлі виконання доходної частини бюд-жету Києва на 98 відсотків (план — 16.5 млрд грн, отримано 16.3 млрд.грн) забезпечено прове-дення запланованих видатків лише на 88 відсотків (план — 16 млрд. грн, виконано — 14,2 млрд. гривень).
Ще гіршим був стан виконан-ня бюджету міста у 2008 році, а саме: отримано 83 відсотки запланованих доходів (план — 24,6 млрд грн, отримано — 20,5 млрд грн), а видатки про-фінансовано на 76 відсотків (план — 20,9млрдгрн, виконано — 15,9 млрд гривень).
2. Рівень фінансування видат-ків надто погіршився, про що свідчать значні обсяги недофінансованих витрат на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист, будівництво та інші галу-зі й заходи.
Порівняно з 2007 роком, коли всі соціальні галузі були профінансовані в середньому майже на 99 від-сотків, у 2008році заклади та за-ходи у галузі освіти профннансова-но на 89,4 відсотка запланованих видатків, охорони здоров'я — 85,2відсотка, соціального захис-ту та соціального забезпечення — 78,9 відсотка.
3. Найгірша ситуація щодо за-безпечення рівня виконання ви-даткової частини спостерігалася саме в тих галузях, які в структурі видатків становлять найбільшу частку (будівництво, цільові фон-ди, інші субвенції, житлово-ко-мунальне господарство).
Незадовільним слід вважати рі-вень виконання запланованих ви-датків у галузі «Будівництво» — зменшився з 66,4% у 2007 році до 57.4 відсотка у 2008 році. Видат-ки на житлово-комунальне госпо-дарство, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекому-нікації та інформатику, а також з цільових фондів виконано на 62—80 відсотків від планових по-казників.
Однак такий аналіз не дає мож-ливості однозначно оцінити ні якість формування бюджету, ні якість його виконання.
Наприклад, виявлені аудито-рами факти невиконання запла-нованих показників на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та будівництво (не дода-но майже 4 млрд. грн) могли свідчити і про елементарні прорахунки у визначенні показни-ків доходів та бюджетних при-значень (завищення асигнуван-ня). Тому аудиторська група провела поглиблений аналіз та оцінила рівень забезпечення за рахунок бюджету міста Києва окремих державних соціальних гарантій і послуг у сфері до-шкільної й загальноосвітньої підготовки, охорони здоров'я, житлово-комунального госпо-дарства, фізичної культури та спорту, транспорту й дорожньо-го господарства. На результатах такої оцінки зупинимося далі.
Водночас аудитори з'ясували, що в процесі виконання бюджету допущено численні порушення й недоліки на загальну суму понад 5 млрд гривень.
Зокрема, було встановлено, що Київською міською радою прийма-лись неефективні управлінські рі-шення щодо комунального майна, земельних ділянок, надання пільг зі сплати податків та зборів, через що бюджет міста втратив фі-нансові ресурси на загальну суму 3,8 млрд. гривень.
Передусім аудитори проаналізу-вали надходження до бюджету від оренди та приватизації (відчу-ження) майна, що перебуває в ко-мунальній власності, та земельних ділянок. Виходили з того, що май-нові операції з об'єктами кому-нальної власності, що здійсню-ються органами місцевого самов-рядування, не повинні послаблюва-ти економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати об-сяг та погіршувати умови надання послуг населенню (стаття 60 За-кону України «Про місцеве само-врядування в Україні»).
Однак Київська міська рада фактично ігнорувала ці вимоги, про що наочно свідчать рішення, які приймалися щодо комунального майна та земельних ділянок.
Одним із джерел доходів бюд-жету міста мали стати надход-ження від реалізації частки Ки-ївської міської ради у статутних фондах суб'єктів підприємниць-кої діяльності. Проте відчужен-ня комунального майна не тіль-ки позбавило таким способом бюджет міста Києва належних йому доходів, а й зумовило втра-ту значних обсягів фінансових ресурсів.
Наприклад, належні Київській міській раді прості іменні акції, вартість яких еквівалентна вар-тості внесених у 2000 році до ста-тутного фонду ЗАТ «Гірськолиж-ний спортивний комплекс «Протасів Яр» основних засобів та пра-ва користування земельною ділян-кою в Києві загальною площею 5,39 га, продано за 2,02 мли грн, хоча реальна вартість лише зе-мельної ділянки на момент відчу-ження у 2007 році становшіа по-над 107,9 млн. гривень.
Так само, за символічну суму (300 тис. грн) було продано нежитлове приміщення по вул, Тургенівській, 21 загальною площею 456,9 кв. м, внесене Київською міською радою у статутний фонд ТОВ «ФК «Арсенал — Київ», реаль-на вартість якого на момент продажу становила щонайменше 9 млн.