гривень.
Згадаємо, що у 2007—2008роках органи місцевого самоврядування в м. Києві приймали рішення про за-рахування до бюджету міста 30 % плати за оренду, а на рахунки балансоутримувачів — 70 відсотків орендної плати. Останні укладали договори надан-ня послуг з користування примі-щеннями, замість договорів орен-ди, що дало змогу орендодавцям уникнути перерахування частини коштів до бюджету. Отак була втрачена можливість додатково збільшити доходи бюджету міста на суму понад 100 млн гривень.
Дуже значні надходження не по-трапили до бюджету міста від здійснення операцій із земельними ділянками. Зокрема, договори оренди укладалися та реєструва-лися через 3-23 місяці після при-йняття Київською міською радою рішення про надання земельної ді-лянки в оренду. Протягом цього пе-ріоду орендарі фактично безкош-товно користувалися наданою їм земельною ділянкою. Через це бюджет міста не добрав понад 41 млн. гривень.
Ще гіршою стосовно втрат фі-нансових ресурсів виглядає діяль-ність міської ради з відчуження земельних ділянок на користь фі-зичних та юридичних осіб. Адже протягом 2007—2008 років у влас-ність громадян та юридичних осіб передані землі площею понад 2,5 тис. га, із-поміж яких шляхом продажу та зарахування до бюд-жету відповідних надходжень від-чужено лише 135 земельних діля-нок площею 233,4 гектара ('.). До того ж через продаж земельних ділянок за цінами, нижчими від ринкових, бюджет міста не одер-жав понад 2,1 млрд.грн. доходів.
Київська міська рада часом приймала рішення про надання зе-мельних ділянок у короткостроко-ву оренду з подальшим наданням орендарю переважного права її ви-купу, що дозволяло потенційному власнику земельної ділянки уника-ти процедури відкритих земельних торгів.
Крім того, застосовувалась не чинна (здійснена більше ніж за 1—3 роки до моменту продажу) експертна оцінка земельної ділян-ки. А міська рада не висувала вимог щодо її корегування на дату фак-тичного відчуження земельної ділянки, що спричинило втрати майже 94 млн. грн. доходів.
Про незацікавленість міської ра-ди у збільшенні надходжень до бюд-жету свідчить також нинішній стан адміністрування місцевих по-датків та зборів.
Загалом через надання пільг бюджет недоотримав понад 548 млн.грн. доходів. Водночас зростає кількість підприємств, звільнених за рішенням Ради від платежів до бюджету міста (із 750 суб'єктів господарювання у 2007р. до 804 – у 2008році).
Надання пільг належним чином не обґрунтовувалося, цілі та напрями використання коштів, що залишалися в розпорядженні суб'єктів господарювання, не ви-значались. І контроль за викорис-танням таких коштів Київською міською радою не здійснювався.
Із загальної кількості комуналь-них підприємств, яким надавались пільги по сплаті податків та зборів до міського бюджету, у 2007році спрацювали збитково ли-ше 38 підприємств (5% загальної кількості пільговиків), а в 2008 ро-ці — 36 підприємств (4 %).
Характерним прикладом незаці-кавленості – міської влади у збіль-шенні надходжень місцевих подат-ків і зборів та залучення їх до бюд-жету є практика організації зборів за паркування транспортних засо-бів. Із 43,5 млн. грн, які за рішенням сесії міської ради стягнуто з меш-канців та гостей Києва у вигляді зборів за паркування автотранс-портних засобів, блокування та розблокування коліс, транспорту-вання автомобілів на штрафмайданчики, лише 3,2 млн. грн. перера-ховано до бюджету міста, а реш-ту коштів залишено в розпоряд-женні комунального підприємства «Київтранспарксервіс». До того ж це підприємство для надання вище-зазначених послуг одержало з бюд-жету міста 8,4млн. грн, із яких по-над 1,4 млн.грн. використало не-ефективно (закуплено за завище-ними цінами 53 паркомата).
Перелік порушень і недоліків, допущених у процесі виконання бюджету міста Києва, доволі ве-ликий, роботи з їх усунення у Київської міської ради виста-чить надовго.
Пріоритети бюджету й аудиту.
Подальші дії фахівців ГоловКРУ які проводили аудит вико-нання бюджету м. Києва, були зумовлені розумінням того, що кошти бюджету повинні не просто витрачатися з дотриман-ням вимог законодавства, а й спрямовуватись на виконання найважливіших завдань і функ-цій органів місцевого самовряду-вання. Аудитори запропонували нову філософію аудиту виконан-ня бюджету.
Оскільки законодавством Укра-їни визначено, що при формуван-ні та виконанні місцевих бюдже-тів здійснення видатків, які забез-печують надання громадянам державних соціальних гарантій та соціальних послуг має бути пріо-ритетним, аудитори глибоко про-аналізували рівень надання таких гарантій і послуг.
Було з'ясовано, що у 2007-2008 роках невиконання бюджету міс-та Києва особливо негативно по-значилось на рівні фінансування саме соціальних видатків.
Абсолютне збільшення обсягів видатків на фінансування основ-них бюджетних галузей не дозволило команді, очолюваній з 2006 року Я.М.Черновецьким, вирішити проблеми щодо розбудо-ви міста як столиці України, роз-витку його інфраструктури та надання киянам високоякісних со-ціальних послуг.
Прийняття Київською міською радою та її виконавчим орга-ном (КМДА) низки непродуманих управлінських рішень або нереагування на актуальні питання сього-дення (бездіяльність) тільки загос-трило проблеми розвитку Києва, що накопичувались роками.
Із року в рік стає проблемні-шим забезпечення киян дитячими дошкільними закладами. У місті 173,7тис. дітей віком до 6-ти ро-ків, а діючі дитячі садки розраховані на 81 тис. місць, тобто на одне міс-це претендує більш як дві дитини.
Окрім того, 73 дошкільних за-клади використовуються не за призначенням. Для забезпечення їх цільового функціонування необхідно щорічно передбачити в бюджеті міста додатково понад 100 млн.гривень.
Не можна вважати задовіль-ним рівень послуг у загальноосвітніх навчальних закладах кому-нальної власності, оскільки у при-ватних освітніх установах щоро-ку одному учню надаються послу-ги у значно більших обсягах: від 7,2 до 120 тис. грн. — проти 6 тис. грн. у комунальних школах. Щоб досягти у школах комуналь-ної власності такого рівня соці-альних послуг, як у приватних школах (комп'ютерна грамота, декілька іноземних мов, поглиб-лене вивчення предметів), з бюд-жету міста необхідно щороку до-датково виділяти понад 264 млн. гривень.
У 2007-2008 роках 98,5 відсотка бюджетних коштів, виділених на фінансування установ охорони здо-ров'я,