необхідно зіставити сукупні витрати на вироби, що є сумою елементних витрат, з якою-небудь базою. Цією базою можуть, наприклад, служити мінімально можливі витрати на виріб. Теорія ФВА пропонує обчислювати економічну ефективність ФВА, що показує, яку частку складає зниження витрат у їхній мінімально можливій величині:
КВФА = Ср. – Сф.н. / С ф.н.,
де КФВА - економічна ефективність ФВА (коефіцієнт зниження поточних витрат); Ср - реально сформовані сукупні витрати; Сф.н. - мінімально можливі витрати, що відповідають спроектованому виробу.
На четвертому, дослідницькому, етапі оцінюються пропоновані варіанти розробленого виробу.
На п'ятому, рекомендаційному, етапі відбираються найбільш прийнятні для даного виробництва варіанти розробки й удосконалення виробу. З цією метою можна рекомендувати побудовати матричну таблицю:
Таблиця 2.7
Таблиця рішень по варіантах вибору виробів для виробництва.
Варіанти управлінських рішень
бажаний | проблематичний | небажаний
А
Значимість функції: висока
Затрати: низькі
Рентабельність виробу: висока | В
Значимість функції: висока
Затрати: середні
Рентабельність виробу: середня | С
Значимість функції: висока
Затрати: високі
Рентабельність виробу: середня
D
Значимість функції: середня
Затрати: низькі
Рентабельність виробу: висока | Е
Значимість функції: середня
Затрати: середні
Рентабельність виробу: середня | F
Значимість функції: середня
Затрати: високі
Рентабельність виробу: низька/середня
G
Значимість функції: низька
Затрати: низькі
Рентабельність виробу: середня | Н
Значимість функції: низька
Затрати: середні
Рентабельність виробу: низька | І
Значимість функції: низька
Затрати: високі
Рентабельність виробу: низька
З урахуванням значимості функції виробу, його вузлів, деталей і рівня витрат за допомогою ціноутворення, ґрунтуючись на знанні попиту на продукцію, визначається рівень її рентабельності. Усе це в сукупності служить меті ухвалення рішення про вибір до виробництва конкретного виробу чи напрямків і масштабу його удосконалення.
Методи технічного нормування. Істотну допомогу у визначенні й аналізі витрат на якість продукції можуть зробити методи технічного нормування. Вони засновані на розрахунку подетальних норм і нормативів матеріальних ресурсів (сировини, покупних комплектуючих виробів і інших видів матеріалів), розрахунку трудомісткості й інших витрат, що включаються в собівартість продукції відповідно до проектних розмірів, конкретної технології її виготовлення, збереження і транспортування, а також витрат на гарантійне і сервісне обслуговування. Для їхнього розрахунку використовуються методи мікроелементного нормування, нормативно-довідкові матеріали. Методи технічного нормування дозволяють досить точно визначити витрати як на новий виріб по його складовим, так і на удосконалення продукції.
Якщо підприємство переходить до виробництва нової продукції, що мала раніше аналог по споживчому призначенню і властивостям, то витрати на якість (Вя) можна визначити різницею між витратами на стару (Вст) і нову (Вн) продукцію: Вя = Вст - Вн
Якщо підприємство удосконалить якісні параметри виробленого раніше виробу, то витрати на якість можна визначити прямим розрахунком по відповідним нормах і напрямкам.
Ступінь взаємозв'язку між будь-якими характеристиками якості, що мають кількісне вираження, і витратами на нього чи ціною виробу в цілому як формою його вартості, у якій основну питому вагу займають витрати, дозволяє визначити коефіцієнт кореляції. Його можна обчислити по формулі:
де n - число пар даних; S(xy) називається коваріацією; x і y - два досліджуваних показники.
Коефіцієнт кореляції може приймати значення від -1 до +1. При r, близькому до 1, можна говорити про високий ступінь тісноти зв'язку між досліджуваними перемінними і навпроти: при r, близькому до 0, кореляція між ними виражена слабко. Якщо r = 1, усі крапки на діаграмі розсіювання будуть лежати на одній прямій. Якщо ж r = 0, кореляційний зв'язок між факторним і результативним показниками відсутній. Знак "+" чи "-" говорить про напрямок зв'язку - прямий чи зворотній. По наведеним формулах і даним табл. 2.8 можна знайти коефіцієнт кореляції.
Таблиця 2.8
Дані опитування покупців щодо додаткового укомплектування.
Ціна причепа з додатковим укомплектуванням, тис грош од. | 4 | 4 | 4,5 | 4,5 | 6 | 8 | 5,5 | 5,5 | 5,5 | 5
Варіант комплектації | 1 | 2 | 2 | 3 | 4 | 5 | 3 | 4 | 5 | 2
Ціна причепа з додатковим укомплектуванням, тис грош од. | 5 | 5 | 7 | 7 | 7,5 | 4 | 4,5 | 6 | 6 | 7,5
Варіант комплектації | 3 | 3 | 5 | 6 | 6 | 3 | 1 | 5 | 5 | 5
Ціна причепа з додатковим укомплектуванням, тис грош од. | 5,5 | 5,5 | 5,5 | 4,5 | 6,5 | 6,5 | 6,5 | 8 | 5 | 5
Варіант комплектації | 3 | 4 | 5 | 4 | 3 | 4 | 5 | 6 | 4 | 5
Дані наведені в таблиці про результати опитування проведеного фахівцями ТОВ „ФЕРУМ” як впливає комплектування автопричепів на попит на дану продукцію.
Додаткові необхідні розрахунки приведені в табл. 2.9. Тоді, підставивши отримані значення, будемо мати:
Звідси
Значення r, рівне +0,758, свідчить про наявність високої позитивної кореляції між укомплектуванням товару, що є одним з показників його якості, і ціною на нього, у якій утілені витрати на товар.
Таблиця 2.9
Показники для розрахунку коефіцієнта кореляції.
X | X2 | Y | Y2 | XY
1 | 1 | 4 | 16 | 4
2 | 4 | 4 | 16 | 8
2 | 4 | 4,5 | 20,25 | 9
3 | 9 | 4,5 | 20,25 | 13,5
4 | 16 | 6 | 36 | 24
5 | 25 | 8 | 64 | 40
3 | 9 | 5,5 | 30,25 | 16,5
4 | 16 | 5,5 | 30,25 | 22
5 | 25 | 5,5 | 30,25 | 27,5
2 | 4 | 5 | 25 | 10
3 |