Поза активним оборотом перебуває 22,5 млн. га. Це і є товарні землі сільськогосподарського призначення, на купівлю-продаж яких свого часу була накладена тимчасова заборона.

Держава має свою власність, вона повинна за нею стежити і використовувати її для того, щоб тим чи іншим чином впливати на земельні відносини в нашій країні. Купівля-продаж землі на сьогоднішній день в Україні проходить досить активно, не дивлячись на існування мораторію можна сказати, що через запровадження мораторію виник тіньовий ринок землі, постала окрема когорта українських "олігархів-лендлордів". Тільки офіційно на сайті Держкомзему України за 2006 рік зареєстровано близько 6000 угод купівлі продажу землі. На даний час існує закон про про ринок землі, закон про оцінку землі, земельний кодекс і неймовірна кількість підзаконних нормативно-правових актів з цього питання. І не можна допустити, коли за нормативної неврегульованості питання продажу землі, її задешево скуплять ще під час дії мораторію.

Отже, сьогодні в Україні відбуваються істотні перетворення у відносинах власності.[8]

ВИСНОВОК

У найбільш загальному тлумаченні під власністю розуміють відносини між індивідами щодо відчуження-привласнення діяльності чи її результатів.

Однак власність — це не лише юридична, а й економічна категорія. Причому остання є визначальною: саме економічні відносини власності детермінують їхню юридичну форму.

Та або інша форма власності забезпечує реалізацію певних економічних інтересів. Економічні інтереси або спонукальні стимули, мотиви людей до дії поділяються на індивідуальні, групові (колективні) і загальнонародні. Вони діють у системі, одночасно знаходячись у протиріччях між собою, для розв'язання яких необхідне чітке і справедливе законодавство, що забезпечувало б плюралізм форм власності.

На сьогодні переважаючою вже є колективна форма власності, проте державна власність, хоча її питома вага зменшилася як в основних фондах, так і у валовому суспільному продукті займає провідне місце. За умов демократизації економіки і формування ринку відбуваються конкретні заходи для здійснення переходу від монополії держави на привласнення засобів і результатів виробництва та управління ними до різноманітних форм власності на основі роздержавлення власності і приватизації підприємств.

Кінцевою метою роздержавлення і приватизації землі та іншого державного майна є створення таких форм власності, які відповідають реальному рівню усуспільнення праці та виробництва в різних сферах, галузях і ланках народного господарства України.

Ситуація, що склалася з приватизацією в Україні останнім часом, відбиває наявність різноманітних процесів гальмування приватизації. Серед найбільш поширених методів гальмування та створення перепон приватизації окремих привабливих об'єктів можна назвати шлях подання судових позовів.

Таким чином, в підсумку необхідно відмітити, що трансформація відносин власності є основою економічних реформ в Україні.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про власність”

2. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"

3. Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"

4. Конституція України

5. Цивільний Кодекс України

6. Постановa Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. "Про право власності на окремі види майна"

7. Березюк О. “Господарські об’єднання: стан законодавства та перспективи розвитку”. Право України.- 2002

8. Бичкова О. Ф., Мушинський Ю.В.;"Форми власностi сьогоднi".;Київ "Знання" 1992.

9. Вінник О. “Характерні риси господарських організацій”. Предпринимательство, хозяйство и право.- 1999

10. Грудницька С. “Відмінність об’єднань підпрємств від господарських товариств”. Право України.- 2004

11. Дикань В. “Про створення фінансово-промислових груп в Україні” . Економіка України.-2005

12.Климко Г. Н., Нестеренко В.П.;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Вища школа"- "Знання" 1997.

13.Корнієнко В. Суспільна власність як стратегічна мета // Економіка України.- 1993. — №1

14.Лившиц А. Я., Никулина И.Н.;"Введение в рыночную экономику".; Москва "Высшая школа" 1994.

15. Мамубов В.К., Чувпило О.О. “Господарське право зарубіжних країн”

16. Мочерний С. В.;"Основи економiчної теорiї".;Київ 1997.

17. Нiколенко Ю. В.;"Основи економiчної теорiї".;Київ "Либiдь" 1998.

18. Підопригора О.А., Боброва Д.В. “Цивільне право”, 1997р.

19. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцій), 2006 р.

20. Хомяк С. “Вы решили ликвидировать общество - как это сделать?” Баланс.- 2005

21. Шакун В.І., Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.- 1997 р.

22. Шемшученко Ю.С. Юридический справочник предпринимателя