Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником і головним булгалтером підприємства-платника, вважаються неподаними і повертаються платникам для доопрацювання.

Таким чином, ми розглянули порядок визначення строків сплати та подання декларацій для юридичних осіб. Дещо інший порядок застосовується для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: ці платники повинні протягом року щоквартально до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і до 15 листопада приносити до бюджету авансові платежі в розмірі 1/4 суми річних платежів. Річна сума авансових платежів визначається на основі суми податку, сплаченого за минулий календарний рік, або на основі планових сум доходу в поточному році. До 15 березня року, наступного за звітним платник податку повинен подати до податкової інспекції декларацію про фактично одержані доходи, на основі якої обчислюється сума ПДВ за звітний рік. Якщо сума податку, сплаченого авансовими платежами, менша від суми податку, обчисленого за декларацією за звітний період, платнику необхідно до 15 березня внести в бюджет від’ємну різницю; відповідно якщо ця сума більша — різниця підлягає поверненню платнику за його письмовою заявою.

10. Порядок бухгалтерського обліку податку і складання розрахункових та відвантажувальних документів

Бухгалтерський облік розрахунків із бюджетом по податку на добавлену вартість ведеться на рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом», субрахунок «Розрахунки по податку на добавлену вартість». За дебетом цього рахунку відображаються: по-перше, суми ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, які відносяться на витрати виробництва й обігу, а також за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та нематеріальні активи, які використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг); по-друге, суми ПДВ, перераховані до бюджету.

За кредитом рахунку відображаються суми податку на добавлену вартість по відвантажених товарах (роботах, послугах), що включаються до складу виручки від реалізації, а також суми ПДВ з одержаних від підприємств-покупців коштів на власні потреби підприємств-постачальників, які не занесені на рахунок «Реалізація». Крім цього, за кредитом відображаються суми податку по матеріальних цінностях, що використовуються для невиробничих потреб. Таким чином, кредитове сальдо за рахунком 68 показує Суму заборгованості бюджету по ПДВ, дебетове — суму надлишку по податку, перерахованому до бюджету, або суму перевищення податку на добавлену вартість, сплаченого постачальникам за матеріальні ресурси і т. ін. над сумою ПДВ, одержаного від покупців за реалізовану продукцію (роботи, послуги).

Розглянемо детальніше, як відображаються в бухгалтерському обліку суми податку на добавлену вартість по різних операціях. Покупці (замовники) суми ПДВ, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені експлуатацію осоновні виробничі фонди та нематеріальні активи, які.використовуються у виробництві продукції (робіт, цослуг), відображають за дебетом рахунку 68 кредитом рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 76 "Розрахунки э різними дебіторами і кредиторами" тощо.

Зверніть увагу: в непередньому прикладі суми ПДВ не відносяться на рахунки обліку виробничих авансів; вони не відносятьєя також на собівартість продукції (робіт, послуг), а відображаютьея на рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом». Але існують винятки з цього порядку, зокрема суми податку на добавлену вартість, що сплачеиі або підлягають сплаті постачальиикам за виконані роботи, надані послуги за придбані матеріальні ресурси, нематеріальні активи, введені в експлуатацію виробничі фонди, що використовуються для виконання операцій, звільнених від податку згідно з підпунктами «е»—«х» (див. Пільги щодо ПДВ), включаються до їх вартості та відображаються за дебетом рахунків обліку виробничих запасів, затрат на виробництво, капіталовкладень та нематеріальних активів.

Сума податку на добавлену вартість по відвантаженнях товарах (роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації (тобто відображаеться в обліку по кредиту рахунку 46 «Реалізація»). Надалі сума ПДВ виділяється із суми виручки від реалізації та видображається постачальником за дебетом рахунку 46 «Реалізація» і «кредитом рахунку 68.

Дещо інший порядок відображення в бухгалтерському обліку ПДВ підприємствах торгівлі, постачання, громадського харчування. Так, сума податку на добавлену вартість по товарах, що надійшля від постачальників, вони відображають разом із вартістю товара за дебетом рахунку 41 «Товари» у кореспонденції з рахунком 60.

Отже, ми розглянули два основних джерела на рахунки яких відносяться податок на добавлену вартість: це собівартість та розрахунки з бюджетом, існує ще одне джерело покриття ПДВ: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. Для його відображення використовуються рахунки 81 «Використання прибутку», 87 «Фонди економічного стимулювання», 88 «Фонди спеціального призначення», 96 «Цільове фінансування та цільові надходження».

На рахунох цих фондів ПДВ відноситься у трьох випадках:

1) якщо матеріальні цінності які були придбані для потреб виробництва, використовуються для невиробничих потреб. У цьому випадку сума ПДВ по таких матеріальних цінностях відображається, за кредитом рахунку 68 у кореспонденції з дебетом рахунків обліку джерел відшкодування витрат, пов‘язаних з невиробничими проблемами (зазначені вище рахунки);

2) при безплатній передачі товарів (робіт послуг) іншим підприємствам або громадянам суми податку на добавлену вартість, включаючи суми податку по матеріальних ресурсах, основних виробничих фондах, сплачуються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства з відображенням за дебетом рахунку 81 і кредитом рахунку 68;

3) при одержанні від підприємств покупців (замовників) коштів на власні потреби підприємств-постачальників, ПДВ із цих сум відображається останніми за дебетом рахунку 51 і кредитом рахунку 68.

Приклад 1.