зростання доходів, не кажучи про їх падіння. І навпаки, у бідних країнах сприятливою є ситуація зростання хоч і незначних доходів. Врешті-решт, саме постійне зростання веде до його високого рівня в розрахунку на душу населення.
2.
Організаційна структура фінансової системи – сукупність фінансових органів та інститутів, яка характеризує систему управління фінансами. Необхідність розподілу і перерозподілу ВВП є об”єктивним явищем, форми і методи фінансових відносин відображають установлену в світовій практиці внутрішню структуру фінансової системи. Разом з тим рух грошових потоків здійснюється не сам по собі, а керується певними управлінськими структурами, юридичними і фізичними особами. Це суб”єктивна сторона побудови фінансової системи, яка, маючи певні закономірності, відображає умови конкретної країни.
В основі виділення органів управління фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Загальне керівництво фінансовою діяльність в будь-якій країні здійснюють органи державної влади і управління.
До організаційного складу фінансової системи України входять:
а) органи управління:
-
Міністерство фінансів;
-
Державна податкова адміністрація;
-
Контрольно-ревізійна служба;
-
Казначейство;
-
Рахункова палата;
-
Аудиторська палата;
-
Комітет з нагляду за страховою діяльністю;
-
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
-
Пенсійний фонд;
-
Фонд соціального страхування;
-
Державний іноваційний фонд;
б) фінансові інститути:
-
Національний банк;
-
Комерційні банки;
-
Страхові компанії;
-
Небанківські кредитні установи (ломбард тощо);
-
Міжбанківська валютна біржа;
-
Фондові біржі;
-
Фінансові посередники на ринку цінних паперів.
Фінансові органи та інститути можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Міністерство фінансів України та його обособлені підрозділи – державне казначейство і контрольно-ревізіна служба. До цієї ж групи відноситься державна податкова адміністрація, яка в 1996р. виділилась зі складу Міністерства фінансів. Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи – Рахункова палата Верховної Ради України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Комітет з нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата і аудиторські фірми. Третій блок становлять фінансові інститути, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України і комерційні банки, міжбанківська валютна біржа, фондові біржі та фінансові посередники, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування, Державний інноваційний фонд.
Існує досить складна схема взаємозв”язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками:
Фінансові органи та інститути |
Ланки фінансової системи |
Напрями діяльності
Міністерство фінансів |
бюджет держави |
Складання і виконання
державний кредит |
Випуск позик, використання залучених коштів, погашення боргів
міжнародні фінансові відносини |
Взаємовідносини з урядами інших країн міжнародними організаціями і міжна-родними фінансовими інститутами
Фінанси підприємств |
Організаційне регулювання фінансової
Діяльності
Державне казначейство |
бюджет держави |
Виконання Державного бюджету
Контрольно-ревізійна служба |
бюджет держави |
ревізії складання і виконання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань
фінанси держав-ного сектора |
контроль за фінансовою діяльністю
Державна податкова адмініст-рація |
бюджет держави |
облік платників податків і обов'язкових платежів, контроль за дотриманням по-даткового законодавства
Загальнодержавні цільові фонди
Рахункова палата Верховної Ради |
Державний бюджет |
Контроль за складанням і виконанням
бюджету
Державний кредит |
Контроль за залученням, використанням і погашенням державних позик
Фінансовий ринок |
Контроль у сфері грошово-кредитної по-літики
Комітет з нагляду за страховою діяльністю | Страхування |
Видача ліцензій на страхову діяльність; контроль за діяльністю страхових ком-паній
Страхові компанії |
Страхування |
Здійснення страхових операцій
Аудиторська палата |
фінанси підприємств |
видача ліцензій аудиторам і аудиторсь-ким фірмам, контроль за аудиторською діяльністю
Аудиторські фірми | Фінанси
Підприємств | проведення незалежного фінансового
контролю
Кредитна система |
Реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд
Національний банк |
Державний кредит |
агентські послуги уряду з розміщення державних цінних паперів
бюджет держави |
організація касового виконання
міжнародні фінан-сові відносини |
Проведення міжнародних розрахунків держави
Комерційні банки |
банківська система |
Здійснення банківських операцій
Міжбанківська валютна біржа |
валютний ринок |
Купівля-продаж валюти і визначення ва-лютних курсів
Державна комі-сія з цінних па-перів та фондо-вого ринку |
ринок цінних паперів |
Реєстрація випуску цінних паперів (крім державних); ліцензування діяльності фі-нансових посередників: регулювання опе-рацій з цінними паперами: нагляд за ді-яльністю суб'єктів ринку
Фондова біржа |
ринок цінних паперів |
Забезпечення первинного і вторинного ринку цінних паперів
Фінансові посередники |
ринок цінних паперів |
Виконання доручень емітентів з випуску цінних паперів та інвесторів з питань їх придбання
Пенсійний фонд |
фонд цільового призначення на пенсійне забезпе-чення |
Акумуляція коштів фонду, нарахування та виплата пенсій і допомог
Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових органів та інститутів, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньому концентруються фінансові потоки та зв”язки.
Окремі сфери і ланки не мають відповідних фінансових органів чи інститутів управління. Фінанси суб”єктів господарювання керуються фінансовими службами в складі управління структур підприємств та організацій, господарських товариств і холдингових компаній, міністерств і відомств.
Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. У світовій теорії і практиці широкого визнання набув фінансовий менеджмент як наука про управління грошовими потоками. Зміст фінансового менеджменту визначається функціями управління: розробка стратегії, планування тактики реалізації стратегії, організація виконання розроблених планів, облік і контроль.
Основним завданням органів управління фінансовою системою є забезпечення злагодженості у функціонуванні окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається чітким розмежуванням функцій і повноважень між фінансовими органами та інститутами.
Центральне місце в управлінні фінансами займає Міністерство фінансів. Саме на нього покладені завдання загального керівництва всією фінансовою системою країни.Основними його функціями є :
-
вироблення основ і напрямів фінансової політики держави та розробка заходів щодо їх реалізації;
-
організація бюджетного процесу, складання проекту Державного бюджету та його виконання після затвердження Верховною Радою України;
-
здійснення заходів з мобілізації коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;
-
організаційне регулювання фінансової діяльності суб”єктів господарювання через встановлення правил здійснення фінансових операцій, форм фінансових документів, порядку і стандартів ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
-
організація функціонування ринку