Міжнародний поділ праці — об'єктивна основа міжнародного обміну товарами, послугами, знаннями, розвитку виробничого, науково-технічного, торгового й іншого співробітництва між усіма країнами світу незалежно від їхньої економічної розвиненості і характеру суспільного ладу. Суть МПП полягає в зниженні витрат виробництва і максимальному задоволенні потреб споживачів. Саме МПП є найважливішою матеріальною передумовою налагодження плідної економічної взаємодії держав у масштабах усієї планети. МПП — цементуюча основа світового господарства, що дозволяє йому прогресувати у своєму розвитку, створювати передумови для більш повного прояву загальних (універсальних) економічних законів, що дає підставу говорити про існування світового господарства.

У багатобічній системі МПП є неминучим участь будь-якої і кожної держави в світогосподарських зв'язках, безвідносно до рівня їхнього економічного розвитку. Сутність міжнародного поділу праці виявляється в динамічній єдності двох процесів виробництва — його розчленовування й об'єднання. Єдиний виробничий процес не може не розчленовуватися на відносно самостійний, відособлений друг від друга фази, не концентруватися по окремих стадіях виробництва на визначеній території, в окремих країнах. Разом з тим це одночасно й об'єднання виробництв, що відокремилися, і територіально-виробничих комплексів, установлення взаємодії між країнами, що беруть участь у системі МПП. Необхідність підвищення продуктивності праці, що обумовлює економічний і соціальний прогрес,— рушійна сила в розвитку поділу праці, у тому числі і міжнародного.

Міжнародний поділ праці можна визначити як важливу ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними у визначених кількісних і якісних співвідношеннях. МПП відіграє зростаючу роль у здійсненні процесів розширеного виробництва в країнах світу, забезпечує взаємозв'язок цих процесів, формує відповідні міжнародні пропорції в галузевому і териториально-державному аспектах. МПП, як і поділ праці взагалі, не існує без обміну, що займає особливе місце в інтернаціоналізації суспільного виробництва.

Основним спонукальним мотивом МПП для всіх країн світу, незалежно від їх соціальних і економічних розходжень, є їхнє прагнення до одержання економічних вигод від участі в МПП. Оскільки в будь-яких соціально-економічних умовах вартість утвориться з витрат на засоби виробництва, оплати необхідної праці і доданої вартості, то всі товари, що надходять на ринок, незалежно від їхнього походження беруть участь у формуванні інтернаціональної вартості, світових цін. Товари обмінюються в пропорціях, що підкоряються законам світового ринку, у тому числі і закону вартості. Реалізація переваг МПП у ході міжнародного обміну товарами і послугами забезпечує будь-якій країні при сприятливих умовах одержання різниці між інтернаціональною і національною вартістю експортованих товарів і послуг, а також економію внутрішніх витрат шляхом відмовлення від національного виробництва товарів і послуг за рахунок більш дешевого імпорту. Під впливом спеціалізації і кооперації народжується «додаткова» сила, що є як би даровою і діє одночасно з матеріально-речовинними й особистісними факторами суспільного виробництва. Результати діяльності кожної ланки виробничої системи, що утворюється, активно використовуються постійно зростаючим числом учасників кооперації, що приводить у кінцевому рахунку до посилення цілісності цієї системи. Остання в усе більшій мірі знаходить специфічні властивості, що виділяють її з загальної орбіти світогосподарських зв'язків, і потенціал, що перевищує суму потенціалів складових її частин.

При всій складності і суперечливості сучасний світ в економічних відносинах є визначена доцільна система, поєднувана міжнародно-усуспільненим виробництвом, досягненням щодо високого рівня розвитку. МПП — це той «інтегратор», що утворив з окремих елементів всесвітню економічну систему — світове господарство. Будучи функцією розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, МПП створило об'єктивні умови для зростаючого взаємозв'язку і взаємозалежності відтворювальних процесів усіх країн, розширило межі інтернаціоналізації до загальносвітових.

При розгляді світового господарства як системи варто враховувати також породжувану МПП взаємовигідність економічного спілкування між різними країнами, що є рушійною силою цієї системи. Спільність економічних відносин, що додає їм всесвітній характер і всесвітній масштаб, складається в збігу об'єктивних потреб у взаємному економічному спілкуванні і глибинних економічних інтересах усіх країн. Збіг ні в якій мірі не означає їхньої однорідності, так само як і єдиній політико-економічній природі відносин, з яких виявляються ці інтереси.

У перспективі виробництво економічно розвинених країн усе в більшому ступені буде орієнтуватися на зовнішніх споживачів, внутрішній попит - на імпорт. У країнах, що розвиваються, передбачається порівняно швидке, по перевазі екстенсивне, розширення внутрішнього ринку. Тому, незважаючи на очікувані досить високі темпи збільшення виробництва в них, можливо відносне зниження ступеня (але не масштабів) захопленості країн, що розвиваються, у МПП у 90-і роки.

У 80—90-і роки у світі відбулися масштабні економічні, політичні, соціальні процеси величезної перетворюючої сили, що зробили і продовжують збільшувати свій вплив на світове господарство, його якісні характеристики. Суспільно-політичні й економічні процеси викликають істотні зрушення у світовому господарстві, формуючи його нові, більш різноманітні і різноманітні ступіні і шляхи його розвитку. Змінюються не тільки світ, але і його розуміння. Нині вже досить складно провести чітку границю, що зовсім недавно поділяла його на протилежні системи. У світі, особливо в Європі, відбулися такі кардинальні перестановки сил і переоцінкі цінностей, що положення і стереотипи, що формувалися в нас і за рубежем десятиліттями, аж до 90-х років, щодо проблем світового господарства, МПП і міжнародних економічних відносин зжили себе.

У перехідний період, у який вступив весь світ, не багато розуміння неможливості більш жити в умовах конфронтації. Потрібно конструктивне творче мислення, що