Загальні підсумки світової торгівлі | 1995 | 1996 | 1997 | 1998*

Товарообіг (млрд дол.) 7656 | 10116 | 10359 | 11309 | 11812

Експорт (млрд дол.) 3809 | 5033 | 5100 | 5574 | 5824

Імпорт (млрд дол.) 3847 | 5083 | 5259 | 5735 | 6018

Зміни, %, до попереднього року

Експорт

Північна Америка (США і Канада) | 9,5 | 8,0

Євросоюз | 8,0 | 6,0

Країни з перехідною економікою | 14,5 | 11,5

Японія | 3,5 | 12,5

Латинська Америка | 12,0 | 3,0

Сінгапур, Тайвань, Гонконг) | 14,5 | 15,5

Імпорт

Північна Америка | 5,5 | 5,5

Євросоюз | 4,0 | 2,5

Країни з перехідною економікою | 3,5 | 12,0

Японія | -0,5 | 2,5

Латинська Америка | 11,0 | 10,5

Країни ЮВА | 3,5 | 4,0

За орієнтованими оцінками, світовий товарообіг досяг у 1998 р. 11,9 трлн дол. Аналіз змін у міжнародній торгівлі, у тому числі і на сучасному етапі, припускає розгляд двох аспектів: по-перше, темпи її росту в цілому (експорту й імпорту) і щодо зростання виробництва; по-друге, зрушення в структурі:

товарної (співвідношення основних груп товарів і послуг) і географічної (частки регіонів, груп країн і окремих країн).

Що стосується першого, то можна констатувати: стійкі випереджальні темпи росту світового товарообігу є показником нових якісних ознак міжнародної торгівлі, пов'язаних зі збільшенням ємкості світових ринків. Характерними стали і випереджальні, досить високі темпи розширення торгівлі готовими промисловими виробами, а в них — машинами й обладнанням, ще більш високі темпи росту торгівлі продукцією засобів зв'язку, электро- і електронної техніки, комп'ютерами і т.п. Ще швидше розширювався обмін комплектуючими, вузлами до агрегатів, що поставляються в порядку виробничої кооперації, у рамках ТНК. І ще один феномен динаміки — прискорений ріст міжнародної торгівлі послугами.

Усе це не могло не позначитися на радикальних зрушеннях як у товарної, так і в географічній структурі світового зовнішньоторговельного обміну. При цьому практично незмінній за останні 15—20 років зберігається частка основних груп розвинених, що розвиваються і бувших соціалістичних країн. У першому випадку — це величини порядку 70—76%, у другому — ця величина знаходиться в межах 20—24% і для останньої групи цей показник не перевищує 6—8%.

У товарному обміні світової зовнішньої торгівлі вимальовується очевидна тенденція росту частки готових виробів, на які приходиться більш 70% світової торгівлі. Частка, що залишилася, поділяється приблизно нарівно між сільськогосподарським експортом і видобувними галузями. Для порівняння можна сказати, що в середині цього сторіччя на долю сировинних товарів приходилося біля двох третин експорту і тільки одна третина — на готові вироби.

4.3 Торгівля послугами та її місце в міжнародних економічних відносинах.

Поряд з товарами великий сектор світової торгівлі охоплює ринок послуг, що складає майже чверть міжнародного торгового обміну. У нього входять самі різні види діяльності, у тому числі:*

послуги, пов'язані з зовнішньою торгівлею, що включають додаткові витрати по товарах, морському й іншому транспорту і страхування;*

послуги, пов'язані з обміном технологією, у число яких можна включити капітальне будівництво, технічне співробітництво, управлінські послуги;*

подорожі, у які входять надходження і доходи по туризму і ділових поїздках;*

банківські витрати, лізинг, платежі, пов'язані з доходами на капітал;*

заробітна плата й інші трудові доходи (сюди відносяться заробітна плата, виплачувана іноземним робітником, а також винагороди і соціальні посібники).

Усі ці різноманітні види діяльності поєднує те, що по своїй природі вони беруть участь у міжнародній торгівлі; іншими словами їх можна визначити як платежі по нетоварних комерційних справах, що укладається між громадянами двох і більш незалежних країн і відображаючимся у платіжних балансах.

По оцінках деяких фахівців до кінця 80-х років послуги досягли 70% обсягу світового ВВП, однак лише мала частина їхній була вовлечена у світову торгівлю. Останнім часом їхня частка і роль у міжнародному обміні істотно зросли, насамперед за рахунок нових видів, а число їхніх видів у зовнішній торгівлі перевищує 600. Відповідно до Міжнародної стандартизованої промислової класифікації ООН, послуги відносяться до так званим неторгуємим товарам, тобто до таких, котрі споживаються в тій же країні, де зроблені, і не переміщюються між країнами. Послуги складають шість груп (4—9 категорії офіційної класифікації товарів міжнародної торгівлі):

В особливий вид послуг, що утягуються в міжнародний обмін, усе більше виділяються інформаційні і консалтингові послуги. Міжнародна статистика свідчить про те, що торгівля послугами є одним з найбільше швидкозростаючих секторів світового господарства, що видно з даних

табл. 3 (/стор.78/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./).

. Світовий експорт послуг (млрд дол.)

1988 | 1990 | 1994 | 1996 | 1998*

Усі види послуг | 653,2 | 853,0 | 1100 | 1260 | 1290

Транспорт | 167,4 | 209,2 | 250,4 | 315 | 324

у тому числі

Пасажирський | 36,2 | 49,6 | 56,9

Фрахт | 83,6 | 103,3 | 125

Інші види транспорту | 47,7 | 56,3 | 68,1

Подорожі | 190,1 | 246,9 | 321,1 | 415 | 422

Урядові послуги | 43,4 | 47,0 | 49,5—

Інші види послуг | 252,4 | 349,9 | 479,1 | 530 | 544

Як показують дані Міжнародного валютного фонду, загальний обсяг послуг складає близько 25% загальної величини світового експорту, причому в 1998 р. ця величина, по приблизних підрахунках, ще збільшиться. Послуги зростають більш високими