у прямому інвестуванні, враховуючи при цьому мобільність наявних у нього коштів і кон’юнктури ринку.
Як відомо, під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміється постійна збалансованість або перевищення доходів над витратами страховика в цілому по страховому фонду. При цьому в основі забезпечення фінансової стійкості лежать перш за все оптимальні розміри тарифних ставок, а також достатня концентрація коштів страхового фонду, що дає можливість територіальної і часової розкладки збитку. Концентрація коштів страхового фонду досягається при неухильному зростанні числа страхувальників і застрахованих об’єктів.
У розвинутих країнах велика увага приділяється страховому маркетингу, який включає: вивчення ринку з метою визначення страхових потреб; формування на основі останніх страхових послуг; визначення ціни на страхову послугу (страхового тарифу) по кожному виду страхування та способи її виплати; роз’яснювальну роботу по діючих договорах і видах страхування; рекламу нових послуг, вибір конкретних страхувальників та організацію їх обслуговування.
Маркетинг розглядається як один з методів комерційної діяльності страхових компаній і дослідження ринку страхових послуг. По суті служби маркетингу створюються перш за все для гнучкого пристосування функціональної діяльності страхових компаній до змін економічної ситуації та кон’юнктури ринку. Разом з іншими службами відділи маркетингу створюють єдиний механізм управління процесами, спрямованими на задоволення попиту страхового ринку і отримання прибутку від страхових операцій.
Оскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками через фінансовий механізм, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту.
Основні правила, на підставі яких приймаються рішення в ризик-менеджменті, зводяться до забезпечення максимального виграшу, а стратегія базується на оптимальних результатах при раціональному співвідношенні між ризиком і величиною отриманого прибутку.
В крупних страхових компаніях, таких як НАСК «Оранта», питаннями маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займається Департамент економічного аналізу, до складу якого входять Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) — відділи зведеного планування і економічного аналізу.
Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг. Виходячи з досвіду роботи в галузі страхування Європейськоі Організації Економічного Співробітництва і Розвитку в практиці вітчизняного страхування можна використати ряд основоположних правил формування і регулювання страхових ринків і, зокрема:
для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;
страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;
страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;
держава не повинна перешкоджати виходу на національний ринок іноземних страховиків;
держава повинна установити чіткі межі правового поля для заключення страхових контрактів;
держава повинна мати спеціальні законоположення по податкових пільгах, звільненнях, відрахуваннях в страховій області, зокрема, в пенсійному страхуванні, близькому до страхування життя;
кожна держава повинна мати незалежний спеціалізований орган в справі нагляду за страховою діяльністю (в Україні Укрстрахнагляд);
відомство страхового нагляду повинно здійснювати нагляд «апріорі», допускаючи страхову компанію на ринок, а в процесі її діяльності здійснювати контроль за укладанням і виконанням договорів страхування на місцях;
страхові компанії, здійснюючи страхову діяльність, повинні мати достатній запас платоспроможності і працювати на адекватних тарифах;
страхові продукти, які допускаються на ринок, також повинні попередньо погоджуватися. Якість страхового продукту визначається не тільки його вартістю, а й тими громадянськими відносинами, які в нього закладені;
держава повинна законодавчо визначити процедуру передачі зобов’язань страхового товариства, яке має труднощі, здоровому, більш платоспроможному товариству;
держава повинна встановлювати правила бухгалтерського обліку страхової діяльності у відповідності із загальноприйнятими страховими традиціями;
держава повинна забезпечити сприятливий клімат для інвестицій страхових компаній;
держава не повинна перешкоджати доступу нерезидентів на ринок перестрахування;
страхові посередники, які працюють на ринку, повинні бути зареєстровані і відповідним вимогам (за рівнем кваліфікації, рівнем капіталу і т.п.);
обов’язкове страхування повинно здійснюватися в тих областях, і в першу чергу в спеціальній сфері, де страхові ризики мають масовий характер, а страхові фонди, адекватні відповідним відносинам страхування формуються достатньо великою кількістю страхувальників;
на ринку страхування і перестрахування повинно бути чесне конкурентне середовище;
держава повинна заохочувати діяльність страховиків у сфері пенсійного страхування і страхування здоров’я. Страхові компанії повинні стати конкурентним недержавним пенсійним фондом, існуючи з ними паралельно;
держава повинна всебічно розширяти міжнародне співробітництво в області обміну інформацією про діяльність страхових компаній;
держава повинна сприяти заснуванню саморегульованих організацій на страховому ринку (наприклад, саморегульовані організації актуаріїв, страхових посередників).
Цілком природно, що становлення українського страхового ринку буде проходити з певними виключеннями з вищенаведених правил. Проте рівень прояву характерних рис цих правил на страховому ринку може бути мірилом інтегрованості українського ринку у світовий.
Позитивним прикладом цього може бути досвід роботи Національної акціонерної страхової компанії (НАСК «Оранта»), яка розширює географію своєї діяльності і зміцнює зв’язки з великими страховими фірмами-партнерами з Великобританії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Росії, Молдови та інших держав. У процесі переходу до ринкових відносин НАСК «Оранта» враховує досвід європейських країн по страхуванню і визначила для себе чіткі стратегічні цілі:—
розвиток та розширення всіх видів страхування завдяки впровадженню європейських та світових технологій;—
реалізація страхових продуктів у прямій залежності від потреб ринку;—
максимальний обсяг охоплення ринку, повне обслуговування потреб клієнтів, лідерство у питаннях зниження собівартості страхових премій;—
побудова розгалуженої мережі індивідуального обслуговування, пошук та розробка нових видів страхування;—
зміцнення та вдосконалення організаційно-територіальної мережі;—
зміцнення матеріально-технічної бази, всеохоплююча комп’ютеризація, створення локальної мережі зв’язку.
Стратегічна мета НАСК «Оранта» на перспективу