обмежується банкнотною емісією. У багатьох країнах фуекціонує наступна система обслуговування бюджетного дефіциту. Замість викидання в обіг нових грошей, що призводить до їх інфляційного знецінювання, держава розміщує на відкритому фінансовому ринку державні боргові зобов'язання. Таким чином держава позичає на пільгових умовах гроші безпосередньо у населення. Такі позички офіційно оформлюються у внутрішній або зовнішній борг держави в залежності від розташування боргових зобов'язань.
2).Рефінансування комерційних банків - є також важливим напрямком емісійної діяльності центрального банку. Таке надання в розпорядження комерційних банків певної суми платіжних інструментів може бути здійснено наступним чином:
Операції РЕПО - надання кредитів комерційним банкам під заставу ОВДП.
Надання кредитів комерційним банкам під заставу інших цінних паперів.
Провеженням кредитних аукціонів.
Надання стабілізаційних кредитів.
3).Купівля іноземної валюти - центральний банк закуповує за національні гроші іноземну валюту з метою її спрямування в офіційні валютні резерви.
ІІІ. Утворення грошей комерційними банками.
У спрощеному вигляді основне призначення комерційних банків можна визначити як виконання функції посередників фінансово-грошових і кредитних операцій. Але у реальній економічній практиці роль комерційних банків не обмежується лише виконанням даної функції. Комерційні банки також можуть виступати суб'єктами процесу утворення пропозиції банківських грошей. Якщо розглядати гроші у їх широкому розумінні, то стає зрозуміло, що окрім центрального банку емітентами грошової маси висупають комерційні банки. Більш того у деяких західних країнах ними також виступають позичково-ощадні установи.
Комерційні банки утворюють банківські гроші наданням своїм клієнтам кредитних позик. Коли клієнти повертають позику грошова маса зменшується. Це відбувається тому, що грошові знаки стають грішми лише тоді, коли вони знаходяться в обігу за межіми банківської системи. Також схожий ефект емісії відбувається коли комерційний банк купує у населення державні облігації.
Кожен комерційний банк приймає на свої поточні рахунки різні види вкладів. Але банк тримає у себе не всі вклади, а лише певний відсоток - необхідний резерв. Решта вкладів і стають джерелом формування кредитних ресурсів банку. Порядок встановлення мінімального резерву(MR) комерційного банку регулюється чинним законодавством. MR завжди < 100%.
- Норма обов'язкового резерву.
Обов'язкові резерви є часткою банківських депозитів та інших пасивів отриманих банком з інших джерел, які мають зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у центральному банку. Зазвичай, у країнах з розвиненою економікою діє механізм диференційованого визначення центральним банком норми резерву по поточних і термінових вкладах. Норма обов'язкового резерву є ефективним інструментом регулювання макроекономічних процесів, тому, відповідно до завдань що вирішуються, вона може варіюватися у досить широкому діапазоні.
Обов'язковий резерв виконує дві основні функції:
Функція захисту інтересів клієнтів та страхування депозитів.
Функція інструменту регулювання можливостей комерційних банків у здійсненні грошових емісій.
Обов'язкові банківські резерви утримуються у двох формах:
у формі касової готівки комерційного банку;
у формі коштів на резервному рахунку в центральному банку.
- Грошова база.
В системі теоретичного аналізу пропозиції грошей важливе місце посідає показник грошової бази, що є широко вживаним для прогнозування динаміки грошової маси, а саме потенційних можливостей емісійного процесу. За змістом грошова база - це об'єднавчий показник резервних грошей наявних в банківській системі країни, на основі якої через ефект кредитного мультиплікатора формується загальна маса грошей. Функція грошової бази зараз порівнюється з роллю золотого резерву у минулому. Грошову базу ще називають ланкою "сильних" грошей.
Складовими грошової бази є обов'язкові банківські резерви та готівкові гроші, що перебувають у обігу поза банківською системою.
B= Rd+Rt+Rc+CY
B- грошова база;
Rd - сума обов'язкових резервів у вкладах до вимоги;
Rt - сума обов'язкових резервів по строкових вкладах
Rc - наднормативні резерви;
CY - гтівка у обігу поза банківською системою.
На розмір грошової бази впливає ряд чинників:
зростання зобов'язань комерційних банків по кредитах отриманих від центрального банку;
зміна сальдо іноземних активів за умлви їх конвертації у національну валюту;
зміна фінансових зобов'язань уряду перед центральним банком; зокрема з приводу покриття дефіциту бюджету;
нерезервні зобов'язання кредитних установ;
- ефект кредитного мультиплікатора.
Ефект кредитного мультиплікатора, що також дістав назву багаторазової експансії банківських депозитів, полягає в автоматичному розширенні емісійного процесу, що реалізується багаторазовим примноженням сформованих у банківській системі нових резервів. Мультиплікаційних ефект діє не в межах одного банку, а в межах банківської системи вцілому. Тобто під час дії цього ефекту відбувається кумулятивне зростання грошової маси на основі того, що грошові резерви рухаються від одного економічного суб'єкта до іншого.
IV. Висновки.
Розглянуті питання дають можливість з'ясувати найзагальніші теоретичні положення, що визначають об'єктивні засади емісійного процесу. Обмірковуючи його зміст треба насамперед усвідомити, що визначальні компоненти пропозиції грошей формуються на кредитах - боргових зобов'язаннях держави, банківських установ, інших суб'єктів виробничого процесу та підприємницької діяльності.