тратти до настання терміну її оплати й видає імпортеру товарні докумен-ти, звичайно під зберігальну записку, яка гарантує належність товару бан-ку. Після цього банк імпортера акцептує виставлену на нього експорте-ром тратту та відсилає її банку експортера.
За певний проміжок часу до оплати тратти імпортер вносить до бан-ку її суму, за рахунок якої банк і оплачує й в день, коли настає термін оп-лати. При цих операціях банк не вкладає ресурсів у кредитування імпор-тера. По суті своїм акцептом банк тільки гарантує експортеру оплату то-вару імпортером. Зважаючи на банківський акцепт, імпортер дістає мож-ливість користуватися банківським кредитом на термін від акцепту тра-тти до внеску грошей на й оплату. Таким чином, у цій операції банк ім-портера стосовно експортера виступає боржником, а імпортера — креди-тором. У випадку невиконання імпортером своїх зобов'язань перед бан-ком за акцептним кредитом банк за рахунок своїх коштів оплачує тратту, яка акцептована ним, і таким чином змушений нести збитки.
Акцептно-рамбурсний кредит є певним ускладненням акцепт-ного кредиту. Місце банку імпортера посідає міжнародний першо-класний банк. Звичайно це пов'язано з вимогами експортера отрима-ти тратту, яка акцептована великим банком і може бути легше врахо-ваною, ніж тратта, яка акцептована банком імпортера, котрий є недо-статньо відомим у країні експортера.
Хід акцептно-рамбурсної операції в основному повторює акцепт-ну операцію. На прохання імпортера його банк забезпечує йому одержання акцепту великого міжнародного банку. Якщо банк імпор-тера вважає можливим надати кредит імпортеру, він звертається з проханням про акцепт тратт, що виставлені експортером до міжна-родного банку. Міжнародний банк дає згоду банку імпортера, якщо не має сумніву щодо його платоспроможності. Після цього за кілька днів до терміну акцепту тратт вищеназваним міжнародним банком банк імпортера надсилає міжнародному банку своє зобов'язання здійснити переказ йому грошових коштів дах їх оплати. Таке зобов'я-зання банку про переказ (рамбурсирування) сум для оплати акцепто-ваних тратт називається рамбурсним зобов'язанням. Відповідно до цього одержала назву і форма кредитування імпортерів.
Схема операцій за акцептно-рамбурсним кредитом передбачає такі дії:
прохання імпортера банку про відкриття кредиту;
прохання про відкриття акцептного кредиту та рамбурсне зобов'язан-ня, яке надсилається банком у країні імпортера банку на міжнародному фінансовому ринку;
відкриття акцептного кредиту банком на міжнародному фінансовому ринку на користь експортера у банку-кореспондента в країні експортера;
повідомлення експортеру з боку банку в країні експортера;
відправлення товару експортером та передання товарних документів та тратти в банк в країні експортера;
пересилання банком у країні експортера банку на міжнародному рин-ку одного примірника тратти на акцепт у супроводі товарних документів;
урахування на грошовому ринку другого примірника тратти;
пересилання банком на міжнародному фінансовому ринку документів про відвантаження банку в країні імпортера та видача їх імпортеру під збе-рігальну розписку,
передання складу товару під заставне свідоцтво;
передавання банку в країні імпортера заставного свідоцтва в обмін на зберігальну записку;
продаж імпортером на внутрішньому ринку товару та викуп ним у банку заставного свідоцтва;
перерахування банком у країні імпортера частини виручки за товар, який є необхідним для погашення тратти, на рахунок банку-акцептанта і» видача залишків виручки імпортеру;
пред'явлення тратти банку-акцептанту в строк та її оплата.
На практиці надання акцептно-рамбурсного кредиту нерідко пов'язане з одночасним відкриттям імпортером аккредитива. У цьому випадку останній виступає як гарантія виконання зобов'язань.
Брокерські кредити є різновидом комерційного кредитування торговельними посередниками експортерів та імпортерів. Брокери нерідко видають гарантії за кредитами, які отримують експортери та імпортери, за особливу винагороду, яка має назву делькредере.
Свої основні економічні функції — фінансування на інтернаціональному рівні світового процесу виробництва та міжнародного пла-тіжного обороту — міжнародний кредит може здійснювати лише при забезпеченні позичальників довгостроковими та середньо-строковими фінансовими ресурсами.
Експортери під час надання середньо- та довгострокових креди-тів насамперед застосовують такий інструмент, як вексель. У зв'язку З наявністю значного ризику, пов'язаного з оплатою тратт імпорте-ром, труднощами обліку тратт, які акцептовані імпортером, подаль-ший розвиток фірмового кредиту супроводжувався створенням сис-теми страхування експортних кредитів спеціалізованими банками. Спочатку банки вийшли у сферу зовнішньої торгівлі як кредитори фірм експортерів. Такі кредити називаються кредитами поста-чальнику (рис. 4).
Рис. 4. Механізм здійснення кредиту постачальнику
Але з часом національні банки країни фірми-експортера почали здійснювати більш гнучку політику зовнішньоторговельного кре-дитування. Вони почали надавати кредити безпосередньо імпорте-ру. Це дало йому можливість розплачуватися за поставки експорте-ра коштами, одержаними від банку. Такий метод банківського кре-дитування зовнішньої торгівлі називається кредитом покупцю. Кредити покупцю найбільш вигідні саме імпортеру — в нього з'яв-ляється можливість вибору фірми-постачальника, хоча і тільки в окремій країні. Одночасно термін кредиту подовжується, а вартість деякою мірою знижується. При цьому фірми-постачальники, які усунені від безпосередньої участі у кредитуванні експорту, не мають можливості підвищити ціни кредиту. Останнє досить часто відбувається при застосуванні фірмового кредиту і навіть кредиту постачальнику.
Вартість банківського кредиту покупцю фіксується на декілька років на рівні, нижчому за вартість позичкових коштів на ринку ка-піталів, що сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності. Строк кредиту покупцю перевищує строк кредиту постачальнику (переваж-но це середньо- та довгострокові позики). Банки при цьому можуть відкривати кредитні лінії для іноземних позичальників на оплату то-варів, які були придбані. У цих механізмах банки виступають парт-нерами підприємницької діяльності клієнтів. Вони беруть участь у переговорах про торговельно-виробниче співробітництво, виступа-ють центрами економічної інформації та вивільняють експортерів від різного роду фінансових та комерційних ризиків. Механізм здійс-нення кредиту покупцеві показано на рис. 5.
Останнім часом ринок єврокредитів перетворився на важливе джерело позичкових коштів для світової економіки. Специфічними інструментами надання середньострокових та довгострокових бан-ківських кредитів на ринку єврокредитів є роловерні та консорціальні