постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної про-дукції;*

юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);*

громадяни України;*

іноземні юридичні та фізичні особи, дер-жави та міжнародні організації.

Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряджатись об'єк-тами та результатами інвестиційної ді-яльності, у тому числі здійснювати торго-вельні операції та реінвестування. Інвес-тор може придбати необхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди не суперечать законодавству України. Ін-вестор може передати за угодою (контрак-том) свої права щодо інвестицій, їх резуль-татів юридичним та фізичним особам, державним та муніципальним органам.

Учасники інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженні ліцензію або сертифікат на право її здійс-нення.

Інвестиційна діяльність є найважли-вішою складовою частиною підприєм-ницької діяльності компанії (фірми), під-приємства.

Основною метою інвестиційної ді-яльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвес-тиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших зав-дань розвитку економіки:

1. Визначення шляхів прискорення реа-лізації інвестиційних програм та проек-тів. Вирішальна роль у реалізації інвести-цій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяль-ності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комп-лекс дозволяє забезпечувати стійкі тем-пи зростання народного господарства, за-проваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.

2. Забезпечення високих темпів еконо-мічного розвитку підпри-ємства. Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає по-стійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підпри-ємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифі-кації цієї діяльності. Це економічне зро-стання забезпечується насамперед за ра-хунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегіч-ні цілі підприємства.

3. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності, Прибуток є основним показником, що ха-рактеризує результати не тільки інвес-тиційної, але й усієї підприємницької ді-яльності підприємства.

4. Забезпечення мінімізації інвестицій-них ризиків. Сучасне ринкове середови-ще немислиме без ризику. За певних не-сприятливих умов ці ризики можуть ви-кликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці об-ставини зумовлюють необхідність пошу-ку шляхів та способів зниження ризику при реалізації інвестиційних проектів.

5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності під-приємства у процесі здійснення інвести-ційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестицій-ної діяльності тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені.Забезпечення ви-соких темпів розвитку підприємства може бути досягнуте за рахунок добору високопри-буткових інвестиційних проектів, та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених на тому чи іншому етапі її розвитку. У свою чергу максимізація прибутку.

Мінімі-зація інвестиційних ризиків є одночасно найважливішою умовою забезпечення фінансової стійкості та платоспромож-ності компанії у процесі здійс-нення інвестиційної діяльності.

Виходячи з цього, серед розгляну-тих завдань інвестиційної діяльності пріо-ритетною є не максимізація доходу (при-бутку) від інвестиційної діяльності, а за-безпечення високих темпів економічного розвитку компаній (фірм) та підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.

Створення сприятливого інвестиційного клімату

Інвестиційний клімат держави — це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внут-рішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду транс-формації економіки, українська держава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базі ринкових відносин. Формується багатосекторна система капітального будів-ництва. Ліквідовані будівельні міністерства. Розукрупнені та приватизуються будівельні організації. У макроекономічній по-літиці наголос робиться на створенні передумов зростання інвес-тицій — послаблення інфляції, забезпечення оптимальних про-центів за депозитами і вкладеннями, зниження відсоткових ста-вок за кредитами, скорочення заборгованості та зростання спо-живчого попиту населення.

Е-<

^

§

К 5

Д

к 3

5 Ь

й

М РЗ

Я | Рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку | Стан та структура виробництва

Рівень розвитку робочої сили

Стан ринку інвестицій і інвестиційних товарів, фондового ринку

Політична воля влади та правове поле держави | Створення відповідної законодавчої і норма-тивної бази

Досягнення стабільності національної грошо-вої одиниці. Валютне регулювання

Забезпечення привабливості об'єктів інвестування

Стан фінансово-кре-дитної системи та діяльність фінансо-вих посередників | Інвестиційна діяльність банків, її рівень

Рівень розвитку та функціювання парабан-ківської системи

Інвестиційна політика Національного банку

Статус іноземного інвестора | Режим іноземного інвестування

Діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій

Наявність вільних економічних та офшорних зон

Інвестиційна актив-ність населення | Відносини власності в державі

Стан ринку нерухомості

Виконання державної програми приватизації

Чинники, що формують інвестиційний клімат держави

До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля усіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

За умов економічної кризи важливе значення має державна під-тримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних зиробництв, а також впровадження еко-номічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної ак-тивності.

Рівень розвитку продуктивних сил держави — один з найваж-ливіших чинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у ви-робництві, то велике значення має зростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження. На жаль, до 1997 р. ми маємо стійке падіння цих показників. Ретро-спективна картина погіршується тим, що наша методика визна-чення ВВП суттєво відрізняється від світової, на що вказує ше-рег вітчизняних і зарубіжних вчених. Розподіл національного доходу на фонди споживання і на-громадження та фінансування обігових -коштів і основних фон-дів дає певну помилку у визначенні розміру ресурсів для інвес-тування, але не такою мірою. Зрозуміло, що в останні роки структура національного доходу змінювалась не на користь фон-ду нагромадження і, перш за все,