Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в акти-візації інвестиційного процесу повинні відіграти законодавчі ак-ти, що будуть розглянуті парламентом в 1998 р., якщо положен-ня, що в них пропонуються, не будуть вилучені і якщо будуть вра-ховані прогресивні пропозиції. Це, зокрема, такі законопроекти:—

"Про промислово-торговельну палату України". Мета пала-ти — забезпечити представництво і захист інтересів підприємців У відносинах з державою міжнародними та неурядовими органі-заціями. Ця палата повинна затверджувати сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини, вести недержавний ре-єстр українських підприємств з надійним фінансовим станом;

законодавство з валютного регулювання повинно передба-чити реєстраційний характер одержання кредитів резидентами та звільнення від податків Грантів, що надходять з-за кордону;—

"Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оці-ночну діяльність в Україні". Цей законопроект повинен визнача-ти вимоги до оцінювачів майна, затверджувати прогресивну ме-тодику його оцінки та порядок державної реєстрації фірм-оціню-вачів;—

"Про управління державним майном", де повинна бути створена система регулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, і корпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, який буде управляти державними активами;—

"Про електронний обіг цінних паперів і систему депози-тарію України", де повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливить створення "пірамід" у фінансових структурах.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче не-обхідно прийняти цілу низку законодавчих актів:—

закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотеку та іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";—

закони про страхування цінних паперів, депозитів юридич-них осіб, внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових креди-тів тощо.

Важливе значення мають також заходи щодо державної під-тримки та стимулювання інвестиційної діяльності, що передба-чаються урядом на 1998 р.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредит-на система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна актив-ність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступних підрозділах.

Залучення іноземного капіталу

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для ін-вестування економіки країни. Найважливіші з них:—

прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;—

портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним рези-дентам і нерезидентам цінних паперів;—

кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інсти-туцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експорт-них агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і ре-гулюється Верховною Радою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента. Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що без-посередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Ук-раїну:—

Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;—

Національне агентство України по реконструкції і розвитку;—

Державний інвестиційно-кліринговий комітет;—

Палата незалежних експертів з питань інвестицій;—

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Ук-раїну;—

Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;—

Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового спів-робітництва.

в липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і роз-витку, завданням якого є участь в формуванні державної політи-ки при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гумані-тарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з По-ложенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координа-ційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвес-тиційних ресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативнодорадчим органом при Президентові України, метою яко-го є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і орга-нами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іно-земних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міні-стрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких обумовлюється порядок реєстрації іно-земних інвестицій, надання або відміна пільг спільним підпри-ємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків, їх опо-даткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що надійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд дол. США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у виробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потреби підприємств та їх ке-рівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини пря-мих інвестицій в Україну, приблизно 10 % сукупного товарообі-гу України припадає на ці держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких — спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна форма ін-вестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % — безпосередньо — грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюєть-ся близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іно-земному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неодно-значністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства пос-тійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршу-ють існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесто-рів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного бо-ку, прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку — усунення протиріч та неодно-значних положень в уже діючих законодавчих та нормативних актах.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:—

іноземним інвесторам надавались гарантії непогіршення їх фінансового стану