від змін законодавства протягом 10 років;—
підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3 років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років;—
іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;
— в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний ін-вестор мав право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;—
з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на розробку корисних копалин строком на 99 років.
Діяльність іноземних інвесторів на території України трива-лий час регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну" В цих законо-давчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесто-рів, додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась більшість пільг.
Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законо-давстві, зокрема, державні гарантії відносно:—
примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;—
компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним ін-весторам;—
повернення своїх інвестицій в разі припинення інвести-ційної діяльності;—
переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;
Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на протязі 10 років з моменту змін в Зако-нодавстві.
Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування при-бутку підприємств" встановлюється податок на прибуток під-приємств з іноземними інвестиціями на загальних засадах.
Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні та порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону, всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від корпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО %.
-Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репат-ріації додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15 %.
Суми доходів нерезидентів, отриманих у ви-гляді страхових внесків, страхових платежів або страхових пре-мій від перестрахування ризиків, а також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезиден-тами у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на державні цін-ні папери, продані (розміщені) нерезидентами за межами тери-торії України через уповноважених агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображають-ся у державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.
Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та ін-шим суб'єктам господарювання, то, згідно з чинним законодав-ством — це прерогатива Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарів критичного імпорту, вве-зення яких на митну територію України звільняється від ПДВ.
З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про ре-жим іноземного інвестування" скасувала пільговий режим опо-даткування діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передба-чалося звільнення від податку на прибуток підприємств, які заре-єстровані до 1 січня 1995 р., і мають іноземну інвестицію на тери-торії України не менше 100 тис. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно ЗО % (11 тис.) і скасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615 млн. грн.
Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними інвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, що ввозилося як внесок у статутний фонд. В 1996 році сума коштів внаслідок дії цієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.
На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршить інвестиційний клімат в Україні, тим паче що для біль-шості спільних підприємств пільгове оподаткування закінчуєть-ся в поточному (1997) році. У виробничій сфері пільги по подат-ках на прибуток повинні бути збережені. Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими ставками.
Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів по-винні знайти відображення у проекті Закона «Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування"», що розглядається Верховною Радою в 1998 р.
Законодавча база портфельного інвестування шляхом прода-жу іноземним інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш відрегульована.
Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Ук-раїну шляхом: придбання іноземним інвестором державних (му-ніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, деревативів акціонерних товариств та підприємств; часток (паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом реа-лізації на аукціоні застави.
Продажа пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення на позабіржовій торговельній системі аук-ціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.
Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асо-ціації "Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС)", що згідно з Законом "Про підприємства в Україні" є об'єднанням юри-дичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в галу-зі торгівлі цінними паперами. Іноземний інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів таких акцій.
Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності (капіталу): чим більший доход ці інстру-менти будуть приносити інвесторові, тим довше він буде трима-ти їх у своєму портфелі.
Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його власнику приблизно 10 % доходу. Наприклад, середній номінальний доход Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від шести місяців до од-ного року склав 9,5 % .
Іноземні інституційні інвестори представлені на українсько-му ринку міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фон-дами, агенціями та банками.
Особливості надходження від цих інвестицій — це обумов-лення обов'язковими для української сторони вимогами. Як пра-вило, інвестиції надаються лише як частка до потрібних для