Реально в умовах української економіки неможливо використовувати на сьогодні ставку Національного банку, тому що розмір ставки дисконтування буде нереальним для будь-якого інвестиційного проекту. Світовий банк рекомендує для України застосовувати 15%-ну ставку дисконтування.

Тепер можна визначити вартість підприємства, використовуючи вказану дисконтну ставку і подані чисті прогнозні грошові надходження:

, (1)

де ЦП – вартість підприємства;

ГП – чистий грошовий потік у і-тому році;

d – ставка дисконту;

n – кількість років.

У нашому випадку маємо розглянути два випадки вартість підприємства оцінена покупцем та вартість підприємства, визначена продавцем. Сума інвестицій з боку підприємства-покупця буде дорівнювати вартості підприємства та сумі інвестицій у проект з модернізації виробництва.

Балансова вартість підприємства базується на принципі вилучення з загальної балансової вартості активів підприємства суми його зобов’язань. Вартість підприємства доцільно у випадку ВАТ “Акціонерна фірма “Колос” обчислити за такою формулою:

,

де БВ – балансова вартість підприємства;

ОЗ – основні засоби, основні фонди підприємства;

НА – нематеріальні активи;

З – сума запасів матеріальних оборотних фондів;

ДЗ – дебіторська заборгованість за мінусом злоякісної дебіторської заборгованості;

КЗ – кредиторська заборгованість підприємства;

КВ – капітальні вкладення;

НВ – незавершене виробництво, незавершене будівництво;

ФР – інші фінансові ресурси за мінусом заборгованості.

Обчислимо вартість підприємства за даним методом на дату 1.01.2000 року:

Обчислену вартість підприємства прийнято називати “ціною продавця”. У випадку ВАТ “Акціонерна фірма “Колос” ціна продавця перевищує вартість підприємства, що обчислена на основі прогнозу майбутніх грошових потоків. Модель повернення інвестицій в даному випадку має вигляд (див. мал. 4):

Мал. 4. Модель повернення інвестицій у поглинуту компанію.

Модель показує, що інвестиції розраховані на строк повернення до десяти років. Холдингова компанія В.В.Н. розділила ризик повернення інвестицій таким чином, що якщо протягом перших 5 років інвестування інвестиції у проект модернізації виробництва не повертаються, то компанія зберігає за собою право перепродати пакет акцій ВАТ “Акціонерна фірма “Колос” третій стороні з метою повернення витрачених коштів.

Кінцева вартість, ціна об’єкту злиття визначається шляхом прямих переговорів між сторонами таких угод. При оцінці вартості об’єкту поглинання у випадку ВАТ “Акціонерна фірма “Колос” враховувались також дані маркетингових досліджень продукції підприємства, які свідчили про різке падіння попиту на продукцію львівської пивоварні у зв’язки з приходом на ринок західних областей України інших виробників пива, конкурентів. Це було основним аргументом холдингової компанії В.В.Н. при переговорах між сторонами на предмет визначенні вартості об’єкту. Так як інші шляхи отримання інвестиційних ресурсів для підприємства були нереальні та з метою запобігання повної втрати ринку та закриття таким чином пивоварні у Львові взагалі, було прийняте керівництвом “Колос” рішення прийняти пропозицію холдингової компанії. Крім цього для прийняття такого рішення спонукала оцінка ліквідаційної вартості підприємства у разі його закриття, яка показала, що така вартість є нижчою ніж пропонована ціна за пакет акцій.

ВИСНОВКИ

Розв’язання проблеми злиття (поглинання) підприємств у всіх галузях промисловості України наштовхується на ряд перешкод: падіння обсягів виробничо-господарської діяльності; незавершеність приватизації великих та середніх підприємств; відсутність належних гарантій захисту приватної власності; складності доступу до іноземної валюти; недосконалий режим зовнішньої торгівлі; низька норма прибутку на вкладений капітал та довгі строки окупності; недостатньо високий рівень інвестиційної діяльності; незавершеність формування ринку цінних паперів; низький рівень розвитку підприємництва тощо [4, 6, 9].

Подолання розглянутих перешкод вимагає пришвидшення темпів реформування національної економіки України, що буде сприяти активізації процедур злиття (поглинання) компаній, формуванню потужних вітчизняних корпорацій у галузі автомобілебудування, створенню сприятливого інвестиційного клімату в галузі зокрема.

Результатом роботи є такі положення:

1. Рекомендацій по організаційному забезпеченню інвестиційної діяльності холдингу в Україні.

2. Рекомендації, щодо стимулювання інвестиційної діяльності холдингів в галузі залучення іноземних інвестицій з боку державних органів управління.

3. Рекомендації, щодо здійснення купівлі-продажу дочірніх підприємств холдинговими компаніями.

Список використаних джерел.