ВСТУП

Центральною ланкою системи державних фінансів, за допомогою якої держава здійснює вплив на економічний і соціальний розвиток є бюджет.

Бюджет як фінансовий план державних витрат і джерел їхнього покриття відіграє важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритет розвитку, її роль і форми реалізації закріплених функцій за нею. Це ефективний регулятор економіки, що відображає обсяги необхідних державі фінансових ресурсів, вимагає конкретні напрями використання коштів, спрямовує фінансову діяльність державі.

Бюджет як централізований фонд фінансових ресурсів держави характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків.

Видатки бюджету уособлюють економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використання за цільовим призначенням.

Держава виконує свої функції за допомогою формування і використання бюджетних коштів. Від місцевих органів виконавчої влади залежить створення такої системи, яка давала змогу контролювати відповідність державних доходів і видатків закону та рішень про бюджет на відповідний бюджетний період та забезпечувати рівномірний розподіл надходжень і витрат.

Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

Територіальним органам казначейства, як основній фінансовій ланці органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим органам Державного казначейства у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів через казначейства здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.

Таким чином, ми можемо сказати, що сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дійового механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

З огляду на це постало питання про пошук шляхів ефективного управління коштами місцевих бюджетів, через впровадження казначейської системи виконання місцевих бюджетів яка є нині дуже актуальною проблемою.

Джерелами для здійснення видатків є кошти державного та місцевих бюджетів, які акумулюються на єдиному казначейському рахунку та виділяються розпорядникам коштів на виконання певних програм та функцій. Важливим джерелом фінансування є власні надходження бюджетних установ, тобто грошові кошти отримані ними як плата за послуги, а також перераховані їм для виконання окремих доручень.

В основі казначейського обслуговування бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками.

З огляду на це обрана тема магістерської роботи є надзвичайно актуальною, адже щоденно можна отримати інформацію про виконання бюджетів за видатками.

Метою написання магістерської роботи є дослідити і узагальнити процес казначейського обслуговування бюджетів за видатками.

Предметом дослідження є економічні відносини що виникають в процесі виконання державного та місцевих бюджетів між усіма учасниками бюджетного процесу.

Об’єктом дослідження є видатки державного та місцевих бюджетів.

При написанні магістерської роботи використано практичні матеріали управління Державного казначейства в Косівському районі Івано-Франківської області.

Завданням магістерської роботи є:

- розкрити сутність казначейського обслуговування бюджетів за видатками;

- показати механізм взаємодії органів Державного казначейства з розпорядниками коштів ;

- провести аналіз виконання місцевих бюджетів за видатками.

Методологічною і науковою основою роботи є Закони України, інструктивні матеріали, праці українських та зарубіжних вчених-економістів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ВИДАТКАМИ

1.1. Історичні аспекти та розвиток Державного казначейства України

Держава виконує свої функції за допомогою формування і використання бюджетних коштів. Від уряду насамперед залежить створення такої системи виконання бюджетів усіх рівнів, яка б давала змогу контролювати відповідність державних доходів і видатків прийнятому закону про бюджет та рішенням про місцеві бюджети на поточний бюджетний період та забезпечувати рівномірний розподіл надходжень і витрат.

Треба зазначити, що перерозподіл бюджетних коштів - досить поширений спосіб розподілу фінансових ресурсів у країнах із перехідною економікою.

Залежно від своїх історичних і національних особливостей кожна країна використовує банківську, казначейську або змішану системи касового виконання бюджетів.

Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з Центральним (національним) вирішують широкий спектр питань, пов'язаних із касовим виконанням бюджету. В основу цієї системи покладено принцип єдності каси, за якого всі бюджетні кошти надходять на єдиний рахунок Міністерства фінансів або казначейства до Центрального банку, з якого здійснюються всі витрати держави.

Однак використання такої системи за умов здійснення ринкових реформ спричинило зростання інфляційних процесів у багатьох країнах. Така практика управління фінансовими ресурсами держави виявилася неефективною через притаманні їй хиби. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через Центральний і комерційні банки опинилося без належного контролю з боку держави. У банках було відкрито безліч поточних рахунків

бюджетних