Після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи (міські, сільські, селищні ради або їх виконавчі органи) складають розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів та направляють їх органам державного казначейства. Органи казначейства реєструють їх на відповідних рахунках, відкритих за групою рахунків

позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

До розписів місцевих бюджетів можуть вноситися зміни. У таких випадках фінансові органи подають органам казначейства довідки про внесення змін у розпис та помісячний розпис загального фонду відповідного місцевого бюджету. Казначейства здійснюють реєстрацію довідок та відображають унесені зміни в обліку виконання місцевого бюджету на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи у тижневий термін доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних місцевих бюджетів. Зазначені документи є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань розпорядниками бюджетних коштів.

Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань з місцевих бюджетів відповідно до мережі подають органам Державного казначейства, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів, зведення показників спеціального фонду кошторису, розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів відповідно до мережі. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис та план асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів.

Кошти місцевих бюджетів, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плані асигнувань відповідного розпорядника коштів бюджету. Одержувачі коштів місцевого бюджету подають до органу Державного казначейства план використання бюджетних коштів, на підставі якого їм виділяються бюджетні асигнування.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за

відповідністю загальних сум, вказаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі невідповідності кошторисів та планів асигнувань даним розпису місцевих бюджетів розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність до розпису бюджету.

Дані зведених кошторисів і планів асигнувань обліковуються органами Державного казначейства на рахунках, відкритих за групами рахунків позабалансового обліку 912 "Кошторисні призначення з місцевих бюджетів" та 914 "Призначення з місцевого бюджету за планом асигнувань".

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків, передбачених відповідними місцевими бюджетами.

Органи Державного казначейства обліковують зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників коштів місцевих бюджетів, які у них обслуговуються, на рахунках, відкритих за групою рахунків позабалансового обліку 942 "Зобов'язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету".

Якщо місцевий бюджет не затверджено в установлений законодавством термін, фінансові органи до 30 грудня відповідного бюджетного року направляють тимчасовий розпис асигнувань з місцевих бюджетів органам казначейства, які реєструють їх на відповідних рахунках.

Міністерство фінансів АР Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників коштів витяги з тимчасового розпису асигнувань з місцевих бюджетів.

Видатки за рахунок власних надходжень розпорядників здійснюються в межах тимчасових індивідуальних кошторисів та наявних коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників на підставі платіжних доручень та підтверджуючих документів на здійснення платежу.

Видатки, здійснені у зазначений період в обов'язковому порядку, повинні бути враховані розпорядником та одержувачем бюджетних коштів у

затвердженому кошторисі, плані асигнувань та плані використання

бюджетних коштів. Надалі видатки здійснюються тільки після отримання від розпорядника та одержувача коштів, затверджених в установленому порядку вищезазначених документів.

Унесення змін до рішення відповідної ради про місцевий бюджет здійснюється на підставі рішення сесії відповідної ради. Прийняття рішення

про внесення змін до місцевих бюджетів можливе у випадках та порядку, встановлених статтями 23 та 78 Бюджетного кодексу України, а також у разі внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

У випадках унесення змін до закону про державний бюджет у частині, яка стосується виконання місцевих бюджетів, на відповідний рік приймаються рішення про внесення змін до місцевих бюджетів. Рішення про збільшення загального обсягу видаткової частини місцевого бюджету приймається у випадку перевиконання дохідної частини місцевого бюджету за підсумками першого півріччя не менше 5 відсотків обсягу доходів, передбаченого у розписі. Крім того, якщо загальний фонд місцевого бюджету було прийнято з дефіцитом, то збільшення видаткової частини загального фонду відбувається виключно на суму вільного залишку бюджетних коштів. Вільний залишок бюджетних коштів є різницею між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду, який може використовуватись для покриття тимчасових касових розривів (ст. 14-1 Бюджетного кодексу).

Унесення змін до розпису можливе також шляхом перерозподілу видатків розпорядників коштів в межах загального обсягу бюджетних призначень такого розпорядника. Міністерство фінансів України на підставі обґрунтованого подання головного розпорядника коштів державного бюджету може здійснювати перерозподіл видатків за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень такого розпорядника окремо за загальним та спеціальними фондами. А перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника окремо за загальним та спеціальним фондами здійснюється місцевим фінансовим