РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ВИДАТКАМИ

3.1. Розширення функцій і повноважень Державного казначейства України

Державне казначейство за роки свого існування, опанувавши суто казначейські функції з усіх напрямків здійснення видатків та охопивши цим процесом усіх розпорядників коштів державного бюджету, вийшло на новий етап свого розвитку.

З огляду на необхідність оптимізації процесу управління бюджетними коштами, розроблену нову модель функціонування Державного казначейства, засновану на принципах, прийнятих для банківської системи. Таким чином, крім уже існуючих функцій із виконання дохідної та видаткової частин бюджетів, на Державне казначейство покладаються суто банківські функції, а саме: робота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через розрахункові палати органів Державного казначейства, складання щоденного балансу операційного дня Держказначейства та інших форм банківської звітності тощо. А це, в свою чергу, зумовлює збільшення навантаження та зростання вимог до фахівців, які повинні бути обізнані із казначейськими процедурами виконання бюджетів, так і з банківськими технологіями.

Відповідно до Бюджетного кодексу з 31 грудня 2003 року було запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюджетів що є суттєвим кроком у розвитку цивілізованої фінансової системи держави. Клієнтами Державного казначейства стали 12 тисяч місцевих бюджетів та 130,5 тисяч розпорядників їх коштів, яким відкрито 207,7 тисячі рахунків у системі органів Державного казначейства.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів посилило контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їх утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт, зроблених послуг, поставлених товарно-матеріальних цінностей тощо) вимогам чинного законодавства.

Прийнято рішення щодо необхідності удосконалення управління коштами державного бюджету шляхом надання Державному казначейству статусу учасника Системи електронних платежів Національного банку України.

Функціонування внутрішньої платіжної системи дозволяє:

щоденно отримувати реальну інформацію про грошові ресурси, що дає можливість оптимально їх використовувати на принципах наочності та об'єктивності;

ефективно управляти наявними ресурсами та оперативно задовольняти першочергові та інші потреби розпорядників бюджетних коштів згідно із Законом України про Державний бюджет України;

забезпечувати прозорість та контроль за цільовим направленням бюджетних коштів.

Удосконалення системи ефективного управління коштами державного бюджету та процедур попереднього контролю за їх витрачанням, розробка нової політики бухгалтерського контролю та звітності, чітке визначення та розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу, створення Єдиного комплексу, технічних та програмних засобів інформаційної системи Державного казначейства є основними напрямками реалізації поставлених завдань. Крім того поки видатки не будуть здійснюватися бюджетними установами на підставі прийнятих ними в межах бюджетних асигнувань зобов'язань до тих пір навіть найефективніші з програм не в повній мірі будуть діяти.

При виконанні планів по надходженнях до державного бюджету має місце значний розрив між обсягами виділених коштів та касовими видатками розпорядників коштів який свідчить про відсутність належного контролю з боку головних розпорядників за своєчасним використанням виділених коштів та низький рівень їх роботи у цьому напрямку. Є випадки, коли виділені головному розпоряднику кошти розподіляються ним між розпорядниками коштів нижчого рівня протягом 5-7 і більше днів. Основною причиною такого стану є те, що процедури управління бюджетними асигнуваннями до кінця не розмежовані з процедурами управління грошовим потоком. При цьому не враховується, чи дійсно бюджетна установа має потребу в коштах саме в зазначений термін, чи підтверджена ця потреба зареєстрованими зобов'язаннями.

Досвід зарубіжних країн на практиці довів, що ефективне управління бюджетними коштами, яке має на меті досягнення відповідності між надходженнями та платежами, можливе лише за умови їх централізації на рахунках Державного казначейства в Центральному банку.

Тому прийняте на першому етапі Державним казначейством України рішення консолідувати бюджетні рахунки в установах Національного банку України є виваженим кроком. Першим етапом Держказначейства по досягненню поставленої мети, який було реалізовано в 2000 році, стало переведення рахунків по здійсненню видатків державного бюджету з установ комерційних банків до Національного банку.

Консолідація всіх коштів державного бюджету на рахунках Казначейства у Національному банку України дозволила більш ефективно здійснювати управління загальним залишком грошових ресурсів. Це забезпечило дію рахунків Державного казначейства в єдиному режимі, утворюючи систему Єдиного казначейського рахунку як однієї з головних передумов ефективного управління бюджетними коштами. Реалізація цього проекту:

сприяла контролю за рухом коштів на казначейських рахунках, що

є одним із основних елементів управління грошовими потоками;

зменшила до мінімуму ризики по забезпеченню ліквідності бюджетних коштів;

сприяла скороченню строків проходження коштів від платника податку до отримувача бюджетних коштів (оскільки цей шлях становив від 5 до 14 днів);

дозволила в повній мірі оптимізувати процес виконання державного бюджету органами Державного казначейства та покращила якість обслуговування клієнтів;

сприяла підвищенню рівня оперативності і достовірності фінансової та статистичної звітності.

Однак переведення від установ комерційних банків до Національного банку рахунків держбюджету не вирішило проблему накопичення залишків коштів на рахунках Державного казначейства. Тенденція до їх збільшення зберігається і надалі.

Внаслідок консолідації бюджетних коштів на рахунках Державного казначейства в Національному банку України були створені передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку.

Тільки чіткі, скоординовані дії НБУ, Мінфіну України та Державного казначейства України створять умови для розміщення на міжбанківському