На сьогодні ми можемо сказати, що система Державного казначейства-це комп'ютеризована система, тобто система, в якій обробка інформації здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення. Але повна, суцільна комп'ютеризація ще не досягнута і зараз про це слід говорити як про чи не найголовніший фактор, який стримує рух вперед усієї системи.

Підбиваючи підсумки, слід сказати, що казначейське виконання бюджету дало позитивний ефект, тому що така форма роботи забезпечує ощадливе, обов'язково цільове використання коштів державного бюджету. Це, у свою чергу, дало можливість здійснювати державний контроль і оперативно розпоряджатися фінансовим ресурсами держави, ефективно їх перерозподіляти і маневрувати державними коштами, створювати можливість накопичення ресурсів для реалізації державних програм і зобов'язань.

3.2. Міжнародний досвід казначейського обслуговування місцевих

бюджетів за видатками

Роль казначейства є тісно пов'язана з виконанням національного бюджету, але роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків).

Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з Центральним, Національним, загальнодержавним тощо є головним касиром держави. В основі цієї системи лежить принцип єдності каси, тобто всі бюджетні кошти надходять на один єдиний рахунок міністерства фінансів або казначейства у Центральний банк, з якого здійснюються всі витрати держави. Така система функціонує у Швеції, Німеччині, США, Ізраїлі, Росії.

Зазначимо, що керують касовим виконанням бюджету у різних країнах ці фунуції виконують безпосередньо Міністерство фінансів або ж спеціально створені державні органи, як, скажімо, казначейство (Великобританія, Росія), адміністративно-бюджетне управління та мережа федеральних агентств (США), відділ бюджету при Міністерстві фінансів (Швеція), бюджетне управління у складі міністерства у справах економіки, фінансів та приватизації (Франція).

Структура і роль казначейства в окремих країнах визначаються історичним і культурним факторами, а також економічною обставиною і розподілом повноважень між різними державними установами. Так, сучасна практика свідчить, що існують казначейства із широкими функціями, які несуть відповідальність за розробку і проведення державної економічної і фінансової політики. До цієї групи відносяться казначейства Австрії, Великобританії, США та інші.

У багатьох країнах функції казначейства є дещо менші. Наприклад, у відповідності з останнім законом Аргентини про фінансове управління і аудит суспільного сектору, в систему казначейства входять агентства, нормативи і процедури, що пов'язані із збором надходжень, потоком платежів і зберіганням готівкових активів. Це означає, що казначейство не здійснює управління державним боргом.

У кожній країні казначейства мають свої характерні функції. До основних функцій казначейства в різних країнах можуть бути віднесені наступні:

розробка бюджетної і податкової політики в загальних рамках макроекономічної політики;

підготовка бюджету, розробка і оцінка бюджетних кошторисів поточних і капітальних видатків, а також підготовка і подання бюджету парламенту;

використання бюджету (виконання і контроль за операціями центрального керівництва, а також контроль за операціями позацільових фондів та місцевих органів державного управління);

фінансові операції, зв'язані з виконанням бюджету;

аудиторська перевірка і оцінка.

В залежності від функцій, які виконує казначейство, і розмірів країни організаційна структура казначейства може бути побудована наступним чином:

центральний підрозділ чи відділ;

центральний підрозділ та мережа регіональних відділень, що несуть відповідальність за казначейські операції у відповідних регіонах.

Розглянемо механізм діяльності казначейства різних країнах. Одним з перших прикладів буде діяльність Федерального казначейства Росії.

У грудні 1992 року президентом Російської Федерації було підписано указ "Про федеральне казначейство", який був початком створення системи Федерального казначейства Росії.

Мета створення - підвищення дієвості державної бюджетної політики, ефективного управління доходами та видатками у процесі виконання бюджету федерації, підвищення оперативності у фінансуванні державних програм, посилення контролю за надходженнями, цільовим і економним використанням державних фінансових ресурсів.

Казначейство підпорядковано міністру фінансів Російської Федерації.

Основними функціями Федерального казначейства Росії є:

організація бюджетного і фінансового виконання республіканського та фінансового виконання державних цільових фондів;

здійснення управління доходами та видатками республіканського бюджету як у рублях, так і в іноземній валюті;

організація здійснення взаєморозрахунків між республіканським бюджетом і бюджетами республік, що входять до складу Російської Федерації;

організація і здійснення ведення операцій з обліку державної казни.

Федеральна казначейство виконує роль "касира" і "головного бухгалтера":

знає коли і які витрати будуть здійснювати бюджетні установи;

оперативно управляє вільними залишками коштів;

може вносити пропозиції із залучення короткострокових джерел погашення внутрішньокасових розривів, які врешті призведуть до економії бюджетних коштів, що спрямовуються на обслуговування

державного боргу.

При казначейському виконанні федерального бюджету реєстрація

надходжень, регулювання обсягів і термінів прийняття бюджетних зобов'язань, здійснення видатків у межах виділених лімітів бюджетних зобов'язань, здійснення платежів від імені отримувача коштів федерального бюджету покладені на Федеральне казначейство.

З метою управління коштами федерального бюджету, державним боргом і здійснення платежів Федеральному казначейству надано право відкривати і закривати інші рахунки федерального бюджету. Рахунки Федерального казначейства у Банку Росії і кредитних установах ведуться на підставі договорів.

Федеральне казначейство здійснює витрачання коштів федерального бюджету після перевірки відповідності складених платіжних та інших документів, необхідних для здійснення видатків, до затверджених кошторисів доходів і видатків бюджетних установ і доведених лімітів бюджетних зобов'язань.

Фінансування видатків федерального бюджету містить в собі розпорядження на здійснення платежу.

На основі наданих отримувачем коштів федерального бюджету документів, Федеральне казначейство здійснює платіж, списавши кошти з Єдиного рахунку федерального бюджету і відобразивши виконану операцію на