визначенні науково обґрунтованих обсягів витрат на відповідну розрахункову одиницю. У процесі бюджетного нормування визначаються норми видатків та фінансові нормативи бюджетної забезпеченості. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображаються норми, розрізняють дві основні групи норм: матеріальні та фінансові.
За умов формування на ринковій економіці система витрачання бюджетних коштів та народне господарство зазнає суттєвих змін. Бюджетні асигнування покликані забезпечити вирішення найважливіших і наймасштабніших державних завдань: фінансування пріоритетних заходів, пов'язаних з прискоренням розвитку основних галузей економіки, створення фінансових можливостей для удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури. Щоправда, ще деякий час цільові бюджетні дотації збережуться. Однак обсяг бюджетних видатків та їхня структура зазнають суттєвих змін.
Зменшення обсягу бюджетного фінансування витрат у народному господарстві пояснюється тим, що до мінімуму зводиться участь держави у виробничих інвестиціях за рахунок скорочення централізованих капітальних вкладень, виконання програми приватизації державної власності та скорочення сфери державної економіки.
Тенденція до зменшення бюджетних видатків на народне господарство не може закінчитися повною відмовою від бюджетного фінансування цих витрат. За умов ринку залишуться такі видатки, які потребують обов'язкового залучення державних коштів, оскільки, по-перше, і надалі буде функціонувати державний сектор економіки, який потребує розробки державних інвестиційних програм, згідно з якими і здійснюється бюджетне фінансування капітальних витрат. По-друге, для стабілізації економіки та розвитку підприємництва необхідна фінансова підтримка держави у вигляді бюджетних коштів.
Формування раціональної державної інвестиційної політики, вибір оптимальних об'єктів і форм інвестування є важливою передумовою ефективного використання бюджетних коштів та впливу на економіку, виходу з економічної кризи, економічного зростання, стабілізації фінансової системи держави.
Метою надання фінансової підтримки підприємствам з бюджетних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового становища підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг.
Видатки на розвиток промисловості та енергетики є найбільшими за
обсягом у складі видатків на економіку. Планування видатків на розвиток промисловості та енергетики здійснюється на основі зведених балансів доходів і видатків міністерств і відомств, відділів та управлінь місцевих державних адміністрацій і виконавчих комітетів місцевих рад, яким підпорядковуються підприємства і організації державної форми власності. Зведені баланси доходів і видатків складаються на основі балансів доходів і видатків підпорядкованих підприємств, а також розрахунків видатків, що фінансуються у централізованому порядку.
Видатки на розвиток промисловості та енергетики відображаються у розрізі підрозділів бюджетної класифікації. Суми видатків, передбачені зведеними балансами доходів і видатків, включаються до відповідних бюджетів і після їх затвердження фінансуються через головних розпорядників коштів.
Особливості фінансування сільського господарства обумовлені його галузевими відмінностями, до яких належать: сезонність виробництва та велика тривалість виробничого циклу, родючість ґрунтів, кліматичні умови і природнокліматичні фактори, організаційно-економічні особливості тощо.
В Україні комунальний сектор економіки включає різні галузі: промисловість, сільське господарство, транспорт та зв'язок, будівництво, торгівлю та громадське харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення та ін.
1.3. Сутність касового обслуговування розпорядників та одержувачів коштів з місцевих бюджетів
Видатки державного бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених законом про державний бюджет чи рішенням відповідної ради на бюджетний рік (за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум). Видатки бюджету на здійснення повноважень визначають шляхом встановлення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів. З ухваленням вперше здійснено законодавче розмежування та закріплення за державним і місцевими бюджетами видатків на виконання повноважень і забезпечено реалізацію основних принципів бюджетної системи. Видатки державного бюджету пов’язані з реалізацією програм і функцій, які має виконувати держава відповідно до та нормативно-правових актів
Місцеві бюджети – важливий і складний елемент бюджетної системи держави. В умовах переходу до ринку зростає значення місцевих бюджетів у проведенні економічної і регіональної політики, розв’язанні соціальних проблем, підтримці малозабезпечених і незахищених верств населення. Шлях ринкових реформ в Україні привів до необхідності переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів, в тому числі і за видатками. Відповідно до положень Бюджетного кодексу, повноваження органів Державного казначейства в частині обслуговування операцій місцевих бюджетів, як і державного, за видатками зосереджуються на посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному запобіганні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов’язаннями.
Здійснення фінансових операцій за видатками при казначейському обслуговуванні має такі особливості:
усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкриваються в територіальних органах Державного казначейства на ім’я розпорядників коштів місцевих бюджетів;
розпорядники бюджетних коштів позбавлені можливості отримувати бюджетне фінансування на банківські рахунки і на власний розсуд вирішувати питання доцільності та обсягу використання наявних державних коштів;
оплату видатків виконують органи Державного казначейства після одержання від розпорядників коштів розрахункових та підтвердних документів;
органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю касових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюджетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов’язанням;
органи Державного казначейства здійснюють платіж на користь
суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали
послуги бюджетним установам.
Основне завдання органів Державного казначейства України при казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів полягає в сприянні виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління коштами місцевих бюджетів. При цьому основним завданням цієї діяльності повинно бути створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов’язаннями місцевих органів влади та розв’язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів (покриття касових розривів).
Функціонування казначейської системи за видатками полягає в забезпеченні того, щоб усі трансакції з бюджетними коштами