були незалежно санкціоновані, задокументовані, зареєстровані в інформаційній системі і, головне, не перевищували обсягів встановлених бюджетних призначень та відповідали їм.
Проблема тимчасової нестачі грошових коштів, яка виникає перед місцевими бюджетами, та покладення на органи Державного казначейства функції покриття касових розривів у процесі управління грошовими потоками місцевих бюджетів є ключовою при ухваленні рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування. При цьому такі операції мають здійснюватися шляхом використання тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства замість залучення кредитів на банківському ринку, як це прийнято в усьому світі. Саме функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення платежів з видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами. Роль казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а, радше, в комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.
Запорукою якісного та безперебійного обслуговування органами Державного казначейства розпорядників коштів є правильно складена головними розпорядниками коштів мережа розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями. Розпорядників коштів ІІІ ступеня та одержувачів треба вносити до мережі головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника ІІ ступеня, якщо вони отримуватимуть кошти безпосередньо від нього.
В органах Державного казначейства з 1 січня 2001 р. запроваджено
облік зобов’язань розпорядників коштів державного бюджету. Облік
зобов’язань розпорядників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами „Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства”.
Зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосовно яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому [3, п.8]. зобов’язання розпорядників поділяються на:
- договори, угоди, контракти тощо, прийняті розпорядниками на
межах бюджетних асигнувань, передбачених їм у відповідному
бюджеті на поточний бюджетний рік;
- фінансові зобов’язання, а саме: рахунки-фактури, платіжні вимоги,
акти виконаних робіт тощо, тобто документи, які отримує
розпорядник на виконання зареєстрованих зобов’язань (договорів,
угод, контрактів тощо).
Головні розпорядники коштів розподіляють бюджетні асигнування і доводять їх своїм підвідомчим установам, що слугує основою для складання кошторису. Кошторис - основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов'язань на відповідний бюджетний період. Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів відповідно до “Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України №165 від 23.06.2006р. Відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, розпорядники коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, за спеціальним – в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів Обсяги бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.
З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в процесі розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюють контроль:
- на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів,
у тому числі фінансових;
- на етапі здійснення оплати рахунків розпорядників бюджетних
коштів та одержувачів.
Здійснення касових видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України відповідно до покладених завдань. Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів (рис. 1.1.) [25, с.419].
Документи на здійснення видатків приймаються органами Державного казначейства від:
розпорядників бюджетних коштів:
- за видатками загального фонду та іншими коштами спеціального
фонду відповідно до зареєстрованих в органах Державного
казначейства зобов'язань, згідно з помісячними планами асигнувань,
у межах залишку коштів на рахунку певним кодом економічної
класифікації видатків;
- за спеціальним фондом (крім інших коштів спеціального фонду)
відповідно до кошторисних призначень та в межах загального
залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку.
2) одержувачів бюджетних коштів - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань і згідно з планом використання бюджетних коштів у межах залишків наявних на рахунку коштів.
Кошти загального фонду
бюджету до розподілу
Зведені особові рахунки головних
розпорядників коштів
Особові рахунки головних
розпорядників коштів
Особові рахунки
розпорядників
коштів 2 ступеня | Реєстраційні рахунки
розпорядників коштів
2 ступеня | Реєстраційний
рахунок
Реєстраційні
рахунки
розпорядників
коштів
2 ступеня |
Реєстраційні рахунки розпорядників коштів 3 ступеня | Рахунки одержувачів коштів
Оплата рахунків
(перерахування коштів за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб’єктами господарської діяльності
Рис 1.1. Схема здійснення видатків при казначейському обслуговуванні
місцевих бюджетів
Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:
- зареєстрованих зобов'язань;
- залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів
економічної класифікації видатків за загальним фондом
відповідного бюджету або залишків коштів за