5) розподіляють між Державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

6) здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів;

7) ведуть бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету за рахунками відділень Державного казначейства;

8) здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам Державного казначейства фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету відповідним регіоном;

9) проводять роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету;

10) передають відповідним Державним податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до державного бюджету штрафів за порушення установами банків та підприємствами зв'язку встановленого порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Державного бюджету;

11) готують і подають вищестоящим органам Державного казначейства у разі потреби пропозиції про скорочення видатків Державного бюджету;

12) розглядають заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до їх компетенції.

На казначейську систему виконання видаткової частини бюджету, принциповою ознакою якої є здійснення видатків, розпорядників бюджетних коштів шляхом оплати рахунків органами Державного казначейства переведено понад 30 тисяч розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, яким відкрито понад 114 тисяч рахунків. Завдяки переходу від відомчого фінансування до оплати рахунків, інформація про виконання державного бюджету сконцентрована в системі Державного казначейства в принципово більш широкому та прозорому вигляді, доступ до неї став незрівнянно простіший. Це, в свою чергу, дало можливість контролювати бюджетні видатки на всіх стадіях виконання державного бюджету. До запровадження казначейського виконання державного бюджету, фактично існував лише один вид фінансового контролю - аудит, який здійснювався шляхом перевірок і ревізій безпосередньо на місцях, в установах, організаціях органами Контрольно-ревізійної служби та внутрішнього аудиту 1 раз на два роки.

Учасниками відносин, в процесі виконання бюджетів виступають органи Державного Казначейства України, фінансові органи, головні розпорядники бюджетних коштів, розпорядники коштів II та III ступеня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які відповідно до Бюджетного Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Головний розпорядник коштів :

розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовим актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністру фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачено законодавством;

здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих

розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачам

бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

одержує звіти про використання коштів від розпорядників нижчого рівня і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Розпорядники коштів II ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядники коштів III ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. [4, с.8-9]

Отже, підсумовуючи все вищесказане, на сьогоднішній день основними завданнями Державного казначейства України є забезпечення урядової політики щодо управління бюджетними коштами, яка повинна бути спрямована на створення такої оптимальної системи оперативного управління державними фінансами, що забезпечить своєчасні розрахунки за зобов'язаннями держави і сприятиме вирішенню проблеми незбалансованості ресурсної і видаткової частини державного бюджету в часі.

Управління Державного казначейства відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство:

організовує та здійснює виконання Державного бюджету, виходячи з принципу Єдиного казначейського рахунку;

здійснює керівництво відділами, начальники яких є у прямому підпорядкуванні начальнику відділення;

веде реєстри розпорядників коштів державного бюджету,

державних цільових фондів;

доводить розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;

організовує розподіл між державним бюджетом та бюджетами міста та району, відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за відповідними нормативами;

веде бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету на рахунках Держказначейства;

організовує роботу відділів по питаннях дотримання чинного законодавства України по виконанню державного бюджету, надходження та використання цільових фондів;

забезпечує відповідно до встановлених розмірів асигнувань та касового плану цільове фінансування видатків державного бюджету;

веде облік розпорядників коштів, яким виділяється асигнування з державного бюджету та цільових фондів;

здійснює прогнозування та касове планування коштів державного бюджету;

здійснює за поданням податкових інспекцій повернення за рахунок Держбюджету зайво сплачених податків, платежів;

передає відповідним податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до Держбюджету штрафів за порушення установами банків та підприємствами зв'язку встановленому порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Держбюджету.