У різних частинах складної системи можуть використовувати-ся різні платформи: одні і як сервери різних рівнів, інші - на робочих місцях користувачів і співробітників інформаційних під-розділів як робочі станції. Вибір варіантів платформ є ключовим рішенням при проектуванні інформаційної системи компанії.

Власне кажучи, це завжди важлива і складна проблема, яку потрібно вирішувати при, побудові будь-яких ІС різного при-значення. Якщо ж ставиться завдання - обґрунтувати оптимальність варіантів платформи, що обираються, то її постанов-ка і вирішення потребують проведення значних за об'ємом досліджень (формування моделей, визначення критеріїв опти-мальності).

Єдиних рекомендацій щодо рішення цієї проблеми не існує. Одні компанії використовують ефективні варіанти систем, у яких унаслідок перенесення основних операцій з центральної машини на робочі місця підвищується ступінь розпаралелювання обчис-лювального процесу. Інші, напроти, віддають перевагу консолідо-ваним центральним системам, що шляхом кращого керування забезпечують розпаралелювання процесів і при цьому високий ступінь інформаційної захищеності системи в цілому.

Замовники і майбутні користувачі систем можуть висувати до системи певні вимоги щодо продуктивності обробки інформа-ції, захищеності і збереження даних. Ці спеціальні вимоги замов-ників обов'язково позначаться на вирішенні завдання вибору відповідної структури системи і базових платформ.

У зв'язку з цим варто спеціально виявляти тенденції насам-перед у сфері так званих базових засобів і орієнтуватися на них при прийнятті стратегічних рішень. Найважливіші засоби цього класу - обчислювальні машини й операційні системи.

Особливої гостроти на сьогодні набуває ситуація на ринку операційних систем середнього класу, тобто ОС серверів середніх рівнів і робочих станцій для реалізації потужних додатків. Річ у тому, що вибір мейнфрейма - завдання в даний час в Україні неактуальне; при виборі ОС для ПК теж особливих проблем не виникає -- практично переважна більшість належить ОС ЛУіпсіо-^з компанії Microsoft

Що ж стосується серверів, то тут усе не так просто. Значення цих ЕОМ постійне зростає, оскільки внаслідок росту потужності базових процесорів розширюється коло виконуваних ними функ-цій. Тому й ОС середніх рівнів стають важливим класом базо-вих засобів, тут розвивається протистояння ОС Linux і ОС Windows компанії Microsoft; трохи осторонь, але успішно розширює сфери впливу ОС Linux - клон ОС ІШІХ; перевага тієї чи іншої ОС не є цілком очевидною.

Стрімке накопичення обсягів даних у ІС, розвиток технологій роботи з даними і жорсткість вимог до технічних характеристик відповідних елементів вимагають спеціальних програмних і тех-нічних засобів, що забезпечують нові технології. Засоби створен-ня додатків входять до складу ІС як інструменти; формування їх може вирішальним чином позначитися на сумісності модулів системи. В даний час активно розробляються й обговорюються засоби так званої платформонезалежної технології компа-нії Microsoft.

Нарешті, прогрес обчислювальних і мережних засобів у всіх класах також здебільшого визначає прийняття рішень як при створенні ІС, так і на всіх стадіях її використання і розвитку. Таким чином, процес розвитку ІС не може бути взагалі довіль-ним, прийняті при цьому рішення повинні узгоджуватися з про-гресом у тих напрямках засобів інформатизації, що відіграють найбільш важливу роль у складі системи.

Крім різноманіття можливих комбінацій засобів, що можуть бути покладені в основу інформаційної системи, потрібно врахувати безліч можливих варіантів організації системи, тех-нологічних процесів, що н системі можуть бути реалізовані, і відповідних їм стандартів, а також розмаїтість кадрових і управ-лінських стратегій і рішень. Відповідно до цього будь-яке за-вдання вибору або розвитку ІС може бути надзвичайно склад ним. Воно може характеризуватися значними розмірністю, скла-дністю, залежністю критерію якості рішення від варійованих параметрів і до того ж високим рівнем невизначеності. Тому завдання розвитку ІС часто виявляється не простішим, ніж за-вдання їх створення, і потребують того ж інструментарію. Важливим фактором є необхідність врахування перспективи розви-тку системи. В міру постановки завдань користувачами зроста-ють потреби в ресурсах і система навантажується вище її номі-нальних параметрі!?, знижуючи якість роботи. На практиці ба-гато вимог можуть ефективно задовольнятися як потужними моделями нижчого класу, так і малопотужними моделями ви-щого ряду. Це дозволяє системі існувати досить тривалий час у межах однієї платформи.

Перехід же з однієї платформи на іншу для будь-якої системи не є безболісним і потребує зусиль, часу і коштів, у ряді випадків досить значних. Кампанія втрачає доходи, при цьому іноді вся система зазнає значної трансформації. На цій підставі вибір стар-ших моделей сімейства виявляється ризикованим через перспек-тиву швидкого використання можливостей їх розширення.

Протягом багатьох років ІС у нашій країні розвивалися на основі єдиних типових рішень. У 1990-х рр. уже з'явилися різні варіанти платформ, і вибій платформи для системи стає завдан-ням багатокритеріальної оптимізації з урахуванням конкрет-них умов.

Можна виділити деякі основні особливості поточного періоду і, ймовірніше, досить тривалої перспективи виробництва цих за-собів:

створення і введення нових продуктів із кращими характерис-тиками значною мірою підривають інтерес до тих, що ще прода-ються.

Отже, основні складові ІС_— операційні середовища, системи роботи з даними, засоби створення