Відсутність єдиної системи автоматизації. Частково, але не винятково, це теж питання фінансів. Керівники, що, незважаючи на існування потрібних коштів, не форсують закупівлю (або ство-рення силами власних підрозділів) і встановлення такої системи, рано чи пізно стануть заручниками своєї недалекоглядної полі-тики, втративши можливість одержання оперативної і точної ін-формації, особливо, якщо в компаній немає локального зв'язку між структурними підрозділами. З огляду на специфіку малого і середнього бізнесу зниження швидкості одержання оперативної інформації про поточний стан справ через відсутність інформа-ційної системи не є критичним. Це обумовлено, насамперед, не-значними розмірами підприємств і порівняно невисокою діловою активністю (кількість укладених угод, кількість партнерів, по-стачальників, географія діяльності). Водночас відсутність єдиної системи автоматизації призводить, як мінімум, до нераціональ-ного використання робочого часу співробітників компаній або організації, а то й просто до помилок у звітності або істотних неточностей при формуванні загальної картини діяльності су-б'єкта підприємництва. Крім того, персоналу компанії, який че-рез відсутність зазначеної системи змушений з певною періодич-ністю виконувати відповідні рутинні операції, треба платити, чого встановлена програма не вимагає. Звичайно, автоматизація не безкоштовна, але вона може себе окупити, особливо з огляду на порівняльну якість роботи і швидкість її виконання. Питання встановлення єдиної автоматизованої системи обліку і звітності на суб'єкті підприємницької діяльності має перейти з площини визначення доцільності такого кроку в площину вибору існуючо-го на ринку програмного забезпечення за оптимальним співвід-ношенням «ціна - якість».

Недостатнє використання Інтернет-технологій. Причини цієї загальної проблеми незрозумілі, оскільки для її рішення потрібні зовсім невеликі порівняно з масштабами компанії обсяги фінан-сування. Скоріше, першопричина проблеми - недостатня обізнаність-керівного складу із зазначеним питанням. Як наслідок -ь інформатизації й автоматизації роботи українських ком-паній і їх зовнішньоекономічної діяльності в цілому знаходить-ся па дуже низькому рівні.

Крім зазначених вище, можна виділити також внутрішні про-блеми ІС, що обумовлені особливостями узгодження її технічних і програмних складових. На підставі роз-глянутих підходів до ІС - це, по суті, завжди той чи інший програмно-апаратний комплекс або сукупність таких комплексів, що виконує покладені на нього функції як єдине ціле, і його не слід у такому підході розділяти на складові.

Звичайно, на якихось стадіях роботи з ІС цілком правомірно розглядаються окремо технічні і програмні засоби системи. Але створюватися і тим більшу удосконалюватися вони однаково мають як єдиний комплекс тому що тільки в такому цілісному поданні ІС може виявити повністю закладені в неї можливості. У зв'язку з цим слід зазначити важливу роль, що відіграють фахівці з програмних засобів, баз даних, каталогів і т.д.

Якщо місце технічних засобів у ІС визначене - вони уніфі-ковані, етапи життєвого Циклу позначені, авторське право і права власності на і)Ц вироби сформульовані, - то з програмни-ми засобами в ІС дотепер Ще не все зрозуміло. Тому декомпозиція ІС на компоненти і наступне реагування наштовхують-ся на питання про необхідність і можливість представлення програм як виробів).

Сумісність програм і технічних засобів також умовна і має проходити перевірку: на спеціальних випробуваннях. У докумен-тації на програми нерідко наводиться настільки поверховий опис технічних засобів, на яких реалізується створювана програма, що при цьому взагалі випускається з уваги необхідність спільного опрацювання виробу. Крім того, часто технічні і програмні засо-би модернізуються незалежно одне від одного, оскільки ніщо цьому не перешкоджає. Розробники ж не зацікавлені у здійсненні су-проводження, у зв'язку з чим вони активно від цієї діяльності ухиляються. Тому в процесі формування програмних засобів і програмування виявляються фактично прихованими питання створення власне системи, що і формулюються в таких випадках як питання створення відповідних програм.

Слід зауважити( що програміст може створювати систему «під себе», тобто певною мірою його рішення щодо системи ґрунтуються на особистих уподобаннях і концепції ІС у ціло-му можуть не відповідати. Виявлені в процесі налагодження дефекти і невраховані раніше вимоги ліквідуються і розв'язу-ються «по ходу справи», тобто мають вигляд «латок» - квап-ливих рішень, що це завжди відповідають загальній структурі і не документуються належним чином. Аналогічно можуть здійснюватися модифікації окремих програм, комплексів про-грам або системи р цілому. У зв'язку з цим можна цілком обґрунтовано стверджувати, що такі програми і системи повні-стю прив'язані до їх авторів. Це означає, що вихід з компанії їхнього творця спричинить майже катастрофічні наслідки, оскі-льки стануть незрозумілими не тільки програми, але: й модулі системи, і система в цілому. Надійність і якість засобів інформатизації постійно зростає, як і насиченість ринку, однак з'являються усе більш гострі пи-тання з приводу того, що інформатизація не дає бажаного ефекту, що існують специфічні проблеми внутрішньої організації авто-матизованих систем. Суть цих проблем значною мірою збігаєть-ся з тими, що були вище названі.

Перспективи розвитку інформаційних технологій забезпечен-ня управлінської діяльності співвідносяться із сучасним станом інформаційних технологій:

включення в інформаційні системи елементів інтелектуалізації інтерфейсу користувача, експертних