Об'єктом амортизації є окремі основні засоби, крім землі, про-дуктивної худоби, житлових будинків, споруд благоустрою, авто-доріг, видавничої продукції тощо. Амортизація нараховується протягом строку корисного використання об'єкта основних за-собів.

Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби", метод амортизації має вра-ховувати форму, в якій підприємство отримує економічну вигоду від активу. Вибір методу амортизації основних засобів підприєм-ство здійснює самостійно. Обрані методи амортизації основних за-собів є елементами облікової політики підприємства: 1) прямолі-нійної; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного змен-шення залишкової вартості; 4) кумулятивного; 5) виробничого. Якщо є розбіжності між даними синтетичного й аналітичного обліку, аудитор з'ясовує причини, винних осіб, визначає наслідки (нарахування або зайве нарахування амортизації) і пропонує усу-нути недоліки.

Важливе місце посідає перевірка вибуття основних засобів внас-лідок ліквідації об'єктів, які стали непридатними внаслідок їх старіння і зносу. Аудитор перевіряє правильність оформлення і своєчасність відображення операцій щодо списання основних за-собів. Встановлюється правомірність списання витрат щодо лік-відації основних засобів, повнота оприбуткування цінностей, що надійшли від ліквідації і їх відображення в обліку.

У процесі дослідження операцій, пов'язаних з орендою, з'ясо-вують питання своєчасності нарахування і розрахунків за орендо-вані основні засоби, виявляють факти передачі в оренду основних засобів без обліково, перевіряють правильність відображення ПДВ. Аудитору слід звернути увагу на основні засоби, які було при-дбано за рахунок кредитів банку чи інших фінансових установ (пов-ністю або частково). Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби", відсотки за кредитами на придбання (створення) основних засобів не вно-сяться до їх первісної вартості і належать до фінансових витрат звітного періоду. При безоплатному отриманні основних засобів вони повинні бути оцінені за ринковою, а не залишковою вартістю. Результати перевірки законності, достовірності та правильності відображення в обліку списання витрат на проведення ремонтів основних засобів оформляють у нижчевказаному робочому доку-менті аудитора:

Відомість списання витрат на проведення ремонту основних засобів

підприємства

№з/п | Дата | Види ремонту | С Група основних засобів | Фактична сума витрат на проведення ремонту | Кореспон-денція рахунків | Первинні документи, що підтверджують витрати | Рекомендації щодо виправлень

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Дотримуючись вимог П(С)БО 7, аудитору слід переконатися, що у Примітках до річної фінансової звітності розкрито таку інфор-мацію: вартість (переоцінена або первісна), за якою основні за-соби відображені у балансі; наявність і рух основних засобів у звітному періоді; вибуття основних засобів, їх переоцінка, сума нарахованої за рік амортизації тощо.

Під час перевірки фінансово-господарської діяльності підпри-ємства аудитор досліджує показники стану та ефективності вико-ристання основних засобів, визначає рівень забезпеченості під-приємства основними засобами.

Результат аналізу наявності та використання основних засобів на підприємстві відображають у робочому документі (див. с. 128).

До показників стану основних засобів належать коефіцієнт зно-су, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення та морального зносу.

Коефіцієнт зносу основних засобів — це показник, який дає ха-рактеристику середній зношеності засобів праці. Він визначається як співвідношення суми амортизації до первісної їх вартості.

Показники використання основних засобів на підприємстві 200 _ р.

№ з/п | Назва показника | Алго-ритм роз-рахунку | Вели-чина показ-ника | Норма-тив показ-ника | Відхи-лення | При-мітка

1 2 3 | Коефіцієнт вибуття Коефіцієнт оновлення Коефіцієнт зносу основних засобів

4

5 6

7 8 | Коефіцієнт придатності основних засобів Фондооз-броєність Фондоза-безпеченість Фондовіддача Фондоміст-кість

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує долю вве-дених в експлуатацію в цьому періоді нових оновлених засобів у загальній їх вартості на кінець періоду.

Він визначається співвідношенням вартості нововведених в екс-плуатацію основних засобів за досліджуваний період до вартості усіх основних засобів на кінець періоду (за умови, що всі основні засоби, які надійшли, збереглися).

Узагальненим показником ефективності використання основ-них засобів є фондовіддача — співвідношення обсягу виробниц-тва продукції (робіт, послуг) до середньорічної балансової вартості основних виробничих засобів.

Крім того, розраховується показник фондоозброєності робочих, тобто вартості основних засобів на одного працівника. Цей показник розраховується співвідношенням середньорічної вартості діючих виробничих основних засобів до середньооблікової чисельності ро-бочих у найбільшу зміну.

6.2. Методика аудиту нематеріальних активів

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відок-ремлені від підприємств) та утримуватися підприємством з ме-тою використання протягом періоду більше одного року (або од-ного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для ви-робництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам (П(С)БО 8 "Нематеріальні активи").

Під час перевірки стану обліку нематеріальних активів слід па-м'ятати, що під необоротними активами розуміють позаоборотні об'єкти довгострокового використання, які не мають матеріаль-но-речової форми, але мають відповідну вартість і можуть прино-сити прибуток підприємству. До них належать права користуван-ня природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової влас-ності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл.

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунки 12 "Нематеріальні активи" та 13 "Знос нематеріальних активів".

У балансі для інформації щодо нематеріальних активів перед-бачено рядки 010 — залишкова вартість, 011 — первісна вартість, 012 — знос.

Суть аудиторської перевірки нематеріальних активів полягає у дослідженні юридичних і бухгалтерських документів, що засвід-чують володіння ними, та перевірці дотримання методики бух-галтерського обліку нематеріальних активів.

Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних акти-вів) розуміється перевірка прав підприємств на користування зем-лею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо).

Основними завданнями аудиту нематеріальних активів є: