Приклад: на початок звітного періоду на торгівельному під-приємстві значаться товари. Сальдо 282 "Товари в торгівлі" — 40 000 грн. Сальдо 285 "Торгова націнка" становить 12 000 грн.

У звітному періоді було придбано товарів на суму 42 000 грн, у т.ч. ПДВ — 20 % . Торгівельна націнка — 10 000 грн, реалізова-но товару на 22 800 грн.

Розрахуємо середній відсоток торгівельної націнки:

С. в. % = (сальдо по кредиту 285 pax. на початок звітного пе-ріоду + обороти по кредиту 285 pax.) / (сальдо по дебету 282 pax. на початок звітного періоду + обороти по дебету 282 pax.)

С. в. = (12 000 + 10 000) І (40 000 + 35 000) = 0,29

Торгівельна націнка на реалізовані товари дорівнює:

22 800*0,29 = 6612 грн Собівартість реалізованого товару дорівнює:

22 800-6612 = 16188 грн

Незавершене виробництво може відображатися в балансі за фактичною виробничою собівартістю або за прямими статтями, а також за собівартітю сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Метод оцінки виробничих запасів відображається в наказ і облі-кової політики підприємства.

Аудитору необхідно пам'ятати, що в податковому обліку вико-ристовують одну з двох оцінок списання виробничих запасів на виробництво, метод ФІФО або метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Джерелами аудиту операцій з матеріальними цінностями є пер-винні облікові документи: журнал обліку надходження вантажів; доручення; журнал обліку виданих доручень, прибутковий ордер, акт про прийняття матеріалів; вимоги; прихідні накладні; накладні на внутрішнє переміщення матеріальних цінностей; видаткові на-кладні; податкові накладні; матеріальні звіти; відомість обліку залиш-ків матеріалів на складах; договори доставки матеріалів; розрахункові

показники використання сировини і матеріалів у підсобних вироб-ництвах; дані аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 20 "Виробничі запаси", 63 "Розрахунки з постачальниками і підряд-никами", 372 "Розрахунки з підзвітними особами", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", та інші, пов'язані з відображенням операцій з руху матеріальних цінностей; головна книга, баланс.

Важливим моментом у діяльності аудитора є перевірка повноти оприбуткування матеріальних цінностей, де аудитори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (жур-налів, головної книги); поряд із цим, доцільно перевірити пого-дженість записів у синтетичному і аналітичному обліку за балан-совими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються мате-ріальні цінності. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", за дебетом якого відображається оплата боргу постачальнику за до-ставлені матеріальні цінності. За кредитом — їх надходження (оприбуткування). В кінці звітного періоду на цьому рахунку може бути дебетове або кредитове сальдо.

Аудитору слід перевірити, чи не закінчився строк позовної давності на вказану заборгованість. Після закінчення строку по-зовної давності заборгованість стає безнадійною. Але, перш ніж її списати, необхідно визначити податок на додану вартість, який є складовою цієї заборгованості. Якщо це кредиторська заборго-ваність, то необхідно зменшити суму податкового кредиту методом "сторно". Кредиторську заборгованість вносять до складу валового доходу того звітного періоду, на який припадає закінчення стро-ку позовної давності.

Якщо виникла на певний період дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, то спочатку визначають суму ПДВ і відповідно зменшують суму податкових зобов'язань.

Дебіторську заборгованість вносять до складу валових витрат того звітного періоду, на який припадає закінчення строку позов-ної давності. Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіж-ності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальників або транс-портної організації. Практика свідчить, що такі розбіжності зумов-лені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фік тивних актів із метою присвоєння нестач або пересортиць мате-ріальних цінностей.

Для виявлення фактів зміни назв або споживчих якостей цінно-стей (ґатунку, марки, розміру, вологості тощо), штучного зави-щення ваги застосовують експертну оцінку документів.

Під час дослідження документів застосовують логічну, норма-тивно-правову, зустрічну перевірку.

Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор присту-пає до аналізу списання матеріальних цінностей. Насамперед, слід встановити відповідність даних складського обліку даним синте-тичного обліку за рахунком 20 "Виробничі запаси", для цього за-гальний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця звіряють із залишками на кінець місяця, показаними у відомості обліку матеріальних цінностей, товарів, тари. Таке зіставлення здійснюється за кожним складом. Загальні обороти вибуття ма-теріалів за місяць за всіма складами і залишки матеріалів на кінець місяця, показані у відомостях, звіряють із кредитовими оборотами і залишками на рахунку 20 "Виробничі запаси" в Го-ловній книзі. Якщо всі розбіжності були наслідком занедбаності обліку матеріальних цінностей, то перевірка зупиняється до від-новлення бухгалтерського обліку матеріальних цінностей.

Для перевірки здійснення операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво або на сторону використовують нагромаджувальні відомості щодо витрачання матеріалів зі скла-дів, що виписуються на підставі видаткових ордерів.

У таких випадках аудитор повинен особливо ретельно аналізу-вати документи на списання матеріалів і переконатися, чи пра-вильно підприємство веде, зокрема, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комп-лектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової про-дукції.

У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця вноситься до валових доходів у тако-му звітному періоді. У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця вноситься до складу валових витрат у тому ж звітному періоді.

7.3. Методика аудиту витрат діяльності

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це вартісна оцінка ви-користаних у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), сиро-вини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ре-сурсів, а також