і своєчасність використання і по-вернення невикористаних акредитивів, а також повнота оприбут-кування матеріальних цінностей, які надійшли від постачаль-ників.
Операції з чековими книжками аналізуються з точки зору їх правильності, характеру і повноти оплати. З'ясовують, чи не про-водилась оплата лімітованими чеками видатків, які не вносилися в авансові звіти підзвітних осіб, які здійснені готівкою.
Об'єктом контролю аудитора можуть бути операції з переказа-ми грошей з поточного рахунку на рахунки в ощадних банках, тому що вони можуть бути пов'язані з передачею грошей підстав-ним особам, з крадіжками коштів.
Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні рахунки валютного виторгу, який поступив підприємству, а та-кож на правильність створення власних валютних фондів.
Ретельно вивчають обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках в дебет рахунків витрат виробництва (обі-гу), прибутків, збитків, видатків майбутніх періодів.
Під час перевірки операцій за валютним рахунком слід враху-вати, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати скуповуван-ня, обмін, продаж валюти тільки за ліцензією НБУ в установ-леному порядку.
8.2. Методика аудиту дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, а дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів (П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість").
Підприємства у процесі діяльності ведуть розрахунки з по-стачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками, підзвіт-ними особами, бюджетом, дебіторами та кредиторами. Дебітор-ська заборгованість є важливою складовою частиною цих розра-хунків, оскільки має суттєвий вплив на фінансову стабільність підприємства, є найважливішим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства.
У формі річної фінансової звітності № 1 "Баланс" дебіторська заборгованість представлена цілою низкою статей: "Довгострокова дебіторська заборгованість" (050), "Векселі одержані" (150), "Дебі торська заборгованість за товари, роботи, послуги" (160—162), *fДебіторська заборгованість за розрахунками": з бюджетом (170), ва виданими авансами (180), з нарахованих доходів (190), із внут-рішніх розрахунків (200), "Інша поточна дебіторська заборго-ваність" (210). Для обліку дебіторської заборгованості Планом
' бухгалтерських рахунків передбачено рахунок 36 "Розрахунки « покупцями і замовниками" (для обліку дебіторської заборговано-сті за товари, роботи, послуги), рахунок 37 "Розрахунки з різни-ми дебіторами" (для обліку розрахунків за виданими авансами, $ підзвітними особами, за претензіями та ін.), рахунок 38 "Резерв
і сумнівних боргів", рахунок 16 "Довгострокова дебіторська забор-гованість".
Вся сума дебіторської заборгованості підприємства розділяєть-ся на довгострокову (яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу) та короткострокову (яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти Місяців від дати балансу). У першому випадку дебіторська заборгованість відображається в бухгалтерському балансі в першому розділі як необоротні активи, а в другому — як оборотні активи. Під час аудиту слід пам'ятати, що, згідно із загальними вимо-гами до визнання активів відповідно до національних стандартів, дебіторська заборгованість може знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена її грошова оцінка та в май-бутньому очікується отримання економічних вигод від її погашен-ня внаслідок отримання грошових коштів, інших активів або змен-шення зобов'язань.
Законодавчою та нормативною базами перевірки дебіторської заборгованості є:
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996—XIV" (зі змінами і доповненнями);—
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені відповідними наказами Мінфіну України: 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; 2 "Баланс"; 3 "Звіт про фінансові результа-ти"; 4 "Звіт про рух грошових коштів"; 10 "Дебіторська заборго-ваність"; 15 "Дохід"; 16 "Витрати";—
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо-бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, за-тверджений Наказом Міністерства фінансів України від ЗО листо-пада 1999 р. № 291 та ін.
Основними завданнями аудиту дебіторської заборгованості є:
перевірка наявності та правильності оформлення первин-них документів, що є підставою для записів за дебіторською за-боргованістю;
встановлення реальності дебіторської заборгованості та про-строченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);
перевірка правильності списання заборгованості, строк по-зовної давності якої минув;
перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реа-лізації;
оцінка синтетичного та аналітичного обліку;
перевірка правильності використання рахунків, передбаче-них Планом рахунків;
оцінка стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;
перевірка правильності розрахунків за дебіторською заборго-ваністю (оплата коштами, векселями, застосування бартерних опе-рацій, розрахунки іншими матеріальними цінностями);
перевірка правильності оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;
перевірка належної класифікації дебіторської заборгованості і розкриття необхідної інформації в "Примітках до фінансової звітності";
оцінка стану внутрішнього контролю дебіторської заборго-ваності;
перевірка порівнянності показників фінансової бухгалтер-ської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, дирек-тора компанії, фінансового огляду та ін.) відносно дебіторської заборгованості.*
Джерелами інформації аудиту дебіторської заборгованості є:
первинні документи (договори, рахунки-фактури, накладні, звіти касира, касові ордери, банківські виписки);
регістри синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами;
головна книга;—
форма річної фінансової звітності № 1 "Баланс", форма № 2 'Звіт про фінансові результати", форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"; форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності";
звіти аудиторів, акти документальних ревізій;
акти звірок;
документи щодо претензійно-позовних справ тощо.
Під час здійснення аудиту дебіторської заборгованості необхід-но звірити розрахунки з вітчизняними покупцями, правильність створення резерву сумнівних боргів, безнадійної заборгованості, розрахунків за виданими авансами, розрахунками за нарахова-ними доходами (якщо дебіторська заборгованість виникла у ході фінансової діяльності), розрахунків за претензіями, розрахунків k іноземними покупцями.
Перевірку стану розрахунків рекомендується починати з ана-лізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Враховуючи те, що самі підприємства інвентаризацію розрахунків, як правило, здійс-нюють неякісно, цю роботу повинен організувати аудитор. Інвен-таризація розрахунків полягає у виявленні на основі відповідних документів залишків та ретельній перевірці обґрунтованості сум, які вказані на рахунках.
Перелік актів звірення на