аудиту;
вирішувати спірні питання в професійних дискусіях співро-бітників фірми, організовуючи відповідні консультації для них.
Виконану кожним аудитором, а також кожним асистентом ро-боту слід контролювати аудитором вищої компетенції, у крайньо-му випадку, рівної компетенції, для встановлення фактів, які під-тверджують, що:
робота здійснена згідно з програмою аудиту; виконана робо-та і отримані результати оформлені відповідним чином;
всі суттєві питання аудиторської перевірки вирішені й відоб-ражені в аудиторському висновку;
завдання аналітичних процедур виконані;
зроблені висновки, обґрунтовані результатами виконаних робіт, і підтверджують твердження аудиторського висновку.
Необхідно своєчасно аналізувати такі питання:
загальний план і програму аудиту;
оцінку ризику невідповідності системи внутрішнього конт-ролю, враховуючи результати тестів якості внутрішнього контро-лю на підприємстві й пов'язані з цими питаннями зміни, додат-ково внесені в загальний план аудиту і програму аудиту;
документацію з аудиторських доказів, складену за резуль-татами аудиторських висновків і процедур на суттєвість, включно з результатами отриманих консультацій;
фінансову звітність підприємства, зауваження аудитора до неї і запропонований аудиторський звіт.
Під час контрольної перевірки якості проведеного аудиту слід впевнитися, чи всі поставлені завдання виконано. Можна передба-чити також, особливо у разі проведення великої комплексної аудиторської перевірки, залучення до такої перевірки працівників аудиторської фірми, які не брали участі в аудиті і які проведуть певні додаткові процедури до часу надання клієнтові аудиторсько-го звіту.
Тема 5
МЕТОДИКА АУДИТУ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
5.1. Методика аудиту установчих документів
Для перевірки законності діяльності господарюючих суб'єктів аудиторами здійснюється аудит установчих документів.
Установчими документами, згідно з Цивільним кодексом Укра-їни від 16 січня 2003 p., є: статут і засновницький договір (для то-вариств), установчий акт (для установ).
Законодавчими актами, які регулюють порядок створення юри-дичної особи та вимоги до змісту установчих документів, є:
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 p.;
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 p.;
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996—XIV;
Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня
1991 р. № 1576—XII (із змінами та доповненнями) тощо.
Джерелами інформації аудиту установчих документів є: статут підприємства і засновницький договір (для товариств); установчий акт (для установ); протоколи зборів засновників; зареєстровані зміни до установчих документів; ліцензії і дозволи на визначені види діяльності; документи, що підтверджують внесення часток засновників у статутний капітал у грошовій, натуральній, нема-теріальній формах чи у вигляді цінних паперів (виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна та ін.); до-кументи, пов'язані з приватизацією й акціонування підприємств, що знаходилися у власності держави; документи, що підтвер-джують права власності засновників на майно, внесено в оплату. Аудит облікової політики підприємства відіграє важливу роль для оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього конт-ролю. Грамотно визначена облікова політика дає змогу бухгал-терській службі реалізувати всю повноту функцій бухгалтерського обліку, робить його одним з основних інструментів управління під-приємством. Аудит облікової політики дає змогу скласти уявлення не лише про бухгалтерський облік, а й про професіоналізм бух-галтерської служби та адміністрації підприємства, зацікавленість підприємства в результатах діяльності. Під час аудиту облікової політики формується уявлення про якість організації бухгал-терського обліку; правильність розмежування функцій і повнова-жень, максимальність зниження можливостей для зловживань, повноту і раціональність системи бухгалтерського обліку. Тому аудит облікової політики має бути спрямований на вдосконален-ня й оптимізацію побудови облікового процесу, його узгодженість, та на досягнення стратегічної мети діяльності підприємства.
Мета аудиту облікової політики — сприяння формуванню до-стовірної фінансової звітності підприємства згідно з вимогами чин-ного законодавства, принципами бухгалтерського обліку та фінан-сової звітності, а також метою діяльності (зокрема, стратегічною метою фінансового менеджменту).
Основними, завданнями аудиту облікової політики підприєм-ства є встановлення:
наявності і складу наказу про облікову політику підпри-ємства;
концепції, яка покладена в основу організації і методики бухгалтерського обліку;
направленості облікової політики підприємства з точки зору інтересів системи управління;
відповідності концепції облікової політики меті, характеру та умовам діяльності підприємства;
послідовності застосування облікової політики;
наявності методів і процедур обліку, відмінних від встанов-лених нормативними документами, але таких, що дають змогу підприємству достовірно відображати його майновий стан і фінан-сові результати; повноти розкриття обраних під час формування облікової
політики способів ведення бухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами фінан-сової звітності;
дотримання облікової політики.
Законодавчою та нормативною базами аудиту облікової полі-тики підприємства є:
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996—XIV;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31 березня 1999 р. № 87;
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправ-лення помилок і зміни у фінансових звітах" від 28 травня 1999 р.№ 137;
"План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" від 30 листопада 1999 р. № 291 тощо.
Джерелами інформації аудиту облікової політики є:
наказ про облікову політику підприємства;
робочий план рахунків бухгалтерського обліку;
перелік затверджених форм первинних документів і форм документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
затверджені методики обліку окремих показників та інші додатки до наказу про облікову політику підприємства;
форма річної фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо.
Метою ознайомлення з обліковою політикою є вивчення й оцін-ка основних принципів організації бухгалтерського обліку, мето-дів і процедур обліку, закріплених в обраній підприємством облі-ковій політиці. При цьому встановлюється склад розпорядних до-кументів, що визначають облікову політику.
Ефективність діяльності підприємства залежить від концепції, яка покладена в основу організації обліку загалом і бухгалтерсько-го обліку зокрема. Тому аудитор повинен перевірити, наскільки у на-казі про облікову політику передбачено порядок формування інфор-маційної системи, у якій основна роль належить бухгалтерському обліку. Для оцінки повноти і відповідності положень облікової
