політики аудитор повинен переконатися, що в наказі про облікову політику міститься інформація, яка обґрунтовує:
вибір підприємством методів і процедур бухгалтерського обліку (варіантність яких передбачена нормативними документа-ми з бухгалтерського обліку і звітності, опис яких відсутній у нор-мативних актах, варіантність яких випливає зі суперечливості та недосконалості законодавства);
особливості застосування методів і процедур обліку згідно зі специфікою умов господарювання, галузевої належності та інших умов.
Аналізуючи зміст наказу про облікову політику, аудитор по-винен з'ясувати, чи всі його положення є елементами облікової політики та чи всі аспекти облікової політики знайшли в ньому відображення.
Якщо підприємство самостійно розробляє ті чи інші методи та процедури обліку, то аудитор має перевірити, чи відповідають вони допущенням і вимогам, встановленим нормативними доку-ментами з бухгалтерського обліку. Наказ про облікову політику повинен містити додаток, у яко-му детально описується теорія, методологія, технологія і органі-зація обліку. Аудитор повинен переконатися, що у додатку наве-дено таку інформацію: детальний опис форми бухгалтерського об-ліку та зв'язки між окремими елементами (регістри обліку, їх взаємозв'язок, які операції відображаються); принципи, на яких будується облікова політика; організація ведення обліку (струк-тура бухгалтерії, графік документообороту); методика оцінки та обліку (запасів, зносу, резервів тощо); технологія обробки даних у бухгалтерії (вхідна та вихідна інформація, алгоритм обробки вручну та за допомогою комп'ютера); організація управлінського обліку (об'єкти, звіти, обробка даних, забезпечення менеджерів інформацією); організація контролінгу (стратегічне планування, облік, аналіз, прийняття рішень); перелік регістрів синтетичного й аналітичного обліку та інформація, яка в них відображається; організація метеріальної відповідальності; відповідальність за складання звітності (фінансової, статистичної, податкової, управ-лінської); відповідальність за облікову політику головного бухгал-тера та керівника; порядок використання чистого прибутку; організація економічного аналізу та використання його даних для управління тощо.
і Невідповідність положень наказу про облікову політику чинним нормативним актам можна виявити в ході анкетування. Однією з причин таких невідповідностей є несвоєчасність внесен-ня корективів у зв'язку зі змінами в нормативних актах. Іноді невідповідності — це наслідки неточності формулювань наказу. Наведемо зразок анкети вивчення облікової політики, який затверджено Запоріжським територіальним відділенням Спілки аудиторів України (Документування процесу аудиту. Робочі до-кументи. — Запоріжжя, 2002 p.):
АНКЕТА ВИВЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
№ з/п | Елемент, що перевіряється | Пункт наказу про облікову політику | Область застосуван-ня | Наявність порушень та їх вплив на досто-вірність звітності
1 | 2 | 3 | 4 | 5
1 | Наявність наказу про облікову політику підприємства
2 | Застосований метод оцінки вибуття запасів:—
дентифікованої собівартості—
середньозваже-ної собівартості—
собівартості перших за часом надходження (ФІФО)—
собівартості останніх за часом надходження (ЛІФО)—
нормативних видатків—
ціни продажу
3 | Визначення одиниці запасів—
найменування—
однорідна група—
інше (навести)
4 | Метод амортизації основних засобів—
прямолінійний—
зменшення залишкової вартості—
прискореного зменшення залишкової вартості—
кумулятивний—
виробничий—
згідно з подат-ковим законо-давством
5 | Вартісна межа поміж основними засобами та нематеріальними активами—
прямолінійно-го списання—
виробничий—
ЗГІДНО
з податковим законодавством—
50% —50%—
100%
6 | Метод амортизації та строк корисного використання нематеріальних активів—
прямолінійний—
зменшення залишкової вартості—
прискореного залишкової вартості—
кумулятивний—
виробничий—
згідно з подат-ковим законо-давством
7 | Метод оцінки ступеня завершеності операцій із надання послуг—
вивчення виконаних робіт—
питомої ваги обсягу виконаних послуг у загально-му обсягу послуг—
питомої ваги обсягу здійснених витрат у загально-му обсягу витрат—
рівномірного нарахування
8 | Наявність та порядок форму-вання резервів для забезпечення майбутніх витрат і платежів (наве-сти)
9 | Метод відображення фінансових інвестицій—
за методом участі у капіталі—
за спра-ведливою вартістю—
за собівартістю
10 | Визначена межа суттевості
11 | Наявність змін облікової політики у перевіряючому
періоді та правильність їх відображення _у звітності
12 | Метод оцінки ступеня завершеності операцій з на-дання послуг—
вивчення виконаних робіт—
питомої ваги обсягу виконаних послуг у загально-му обсягу послуг—
питомої ваги обсягу здійснених витрат у загально-му обсягу витрат—
рівномірного нарахування
13 | Наявність та порядок формування ре-зервів для забез-печення майбут-ніх витрат і пла-тежів (навести)
14 | Метод відобра-ження фінансо-вих інвестицій—
за методом участі у капіталі—
за справедли-вою вартістю—
за собівартістю
15 | Визначена межа суттєвості
16 | Наявність змін облікової політики у перевіряючому періоді та правильність їх відображення у звітності
Виконав _ Перевірив
Особливу увагу в процесі аудиту облікової політики необхідно звернути на її зміни, якщо вони суттєві. Згідно з П(С)БО б "Виправ-лення помилок і зміни у фінансових звітах", внесення змін в облі-кову політику можливе лише у таких випадках, коли це:
зміна статутних вимог;
зміна вимог органу, що затверджує П(С)БО;
якщо зміни забезпечать достовірніше відображення подій
або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Будь-які зміни в обліковій політиці мають бути законодавчо чи економічно обґрунтованими. Для цього в ході аналізу змін аудитор повинен отримати детальні роз'яснення керівництва під-приємства для того, щоб зрозуміти його наміри. Однак, ці пояснен-ня слід розглядати критично, оскільки прагнення адміністрації не завжди адекватні господарській ситуації та інтересам власників підприємства. Зміна облікової політики можлива лише у випад-ках, передбачених національними положеннями (стандартами) бух-галтерського обліку і повинна бути обґрунтована та розкрита у фі-нансовій звітності.
Практика аудиторських перевірок свідчить, що прийняту під-приємством облікову політику не завжди послідовно застосовують протягом звітного року або вона не витримується усіма відокрем-леними структурними підрозділами. Тому, у випадку наявності в організації відокремлених структурних підрозділів, особливу увагу аудитору слід звернути на послідовність застосування ними обраної облікової політики.
У процесі проведення аудиту облікової політики встановлюєть-ся відповідність обраних підприємством методів і процедур веден-ня бухгалтерського обліку, з одного боку, чинному законодавству, з іншого — меті, характеру та умовам діяльності підприємства. Аудит облікової політики покликаний дати оцінку обраним на під-приємстві методам і процедурам ведення бухгалтерського обліку, як з точки зору відповідності стратегічній меті фінансового ме-неджменту, так і з погляду раціональності та економічності побу-дованого на них облікового процесу, що має забезпечувати фор-мування повної та достовірної картини фінансово- господарської