Контроль за погашенням кредиту і виплатою відсотків за них – дуже важливий етап у всьому процесі кредитування ПІБ. Він полягає у періодичному аналізі кредитної справи позичальника, перегяді кредитного портфеля банку, оцінці стану позичок і проведенні аудиторських перевірок.

Для ефективного контролю за виконанням кредитної угоди ПІБ сформує кредитну справу позичальника у розрізі конкретної позички.

При кредитуванні необхідно попередньо вивчити господарсько-фінансову діяльність позичальника, проаналізувати кредитоспроможність і фінансову стабільність відповідно до програми визначення фінансово-економічного стану позичальника.

Контроль за своєчасністю та повнотою надходженя коштів у рахунок погашення боргу за кредит та відсотків на нього проводиться на основі бухгалтерських записів. Для спостереження зо своєчасним погашенням позичальником заборгованості з кредиту, працівник кредитного підрозділу ПІБ складає перелік сум платежів за строками. Подібна інформація узагальнюється, аналізується і систематизується у вигляді кредитної справи позичальника.

У разі невиконання позичальником своїх обов`язків, передбачених кредитною угодою щодо совєчасного повернення кредиту, його цільового використання, а також стосовно надання звітності і необхідної інформації, банк має право (згідно з договором):

- підвищити процентні ставки та застосувати штрафні санкції;

- попередити про припинення подальшого кредитування, якщо у погоджені строки не будуть виконані пропозиції банку;

- припинити подальшу видачу кредиту, передбачену кредитною угодою;

- розірвати кредитну угоду і достроково стягнути кредит;

- звернутися з позовною заявою.

Стосовно неплатоспроможних позичальників відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, банк, якщо інші заходи щодо повернення боргу виявилися безрезультатними, повинен надіслати до суду письмову заяву для порушення справи про банкрутство позичальника.

ПІБ прагне не доводити розгляд своїх справ до Господарського суду, а самим вживати всі можливі заходи щодо своїх виданих кредитів. У зв`язку з цим робота, спрямована на зниження кредитних ризиків, набуває особливого значення.

При виявленні проблемного кредиту ПІБ розробляє такий комплекс заходів:

вимагає від позичальника надання необхідної поточної фінансової інформації, інформації оперативного обліку, інших матеріалів; проводить їхній детальний аналіз і порівніння з матеріалами кредитної справи. Особливу увагу при цьому звертає на такі симптоми, як різке зростання дебіторської заборгованості, зменшення частки короткострокових активів, непропорційне зростання короткострокової заборгованості, зниження коефіцієнта ліквідності, збільшення частки основного копіталу в сумі активів, зниження обсягу продаж, виникнення збитків від операційної діяльності. Насторожуючими факторами є заміна ключових працівників, неопслідовність керівництва, наявність не змонтованого обладнання, незайнятого персоналу, надмірних запасів, повільна реакція на погіршення ринкових умов, втрата важливих клієнтів та інші;

організовує офіційну зустріч з кліянтом і спільно розроблює план заходів щодо відновлення стабільності підприємства і усуненя диспропорцій (продаж активів, зменшення накладних витрат, зміна маркетингової стратегії, призначення нових осіб на керівні посади).

За таким планом може бути прийнято рішення про доцільність надання відстрочки погашення заборгованості і встановлений новий термін, достатній для повного погашення кредиту. Рішення про пролонгацію кредиту є одним із методів управління проблемними кредитами.

Якщо підприємство порушує умови кредитування, банк застосовує до нього санкції – заходи кредитного впливу. Банк має право припинити повністю або частково кредитування, достроково стягти позики у випадках виникнення незабезпеченої заборгованості, використання виданих коштів не за цільовим призначенням або з порушенням встановлених правил кредитування. Якщо у підприємства виникла прострочена заборгованість і воно не може ліквідувати її через відсутність коштів, банк припиняє кредитування і має право використати закладені товарно-матеріальні цінності для погашення заборгованості за позиками.

Фахівці попереджають про системні ризики у сегменті споживчого кредитування, які виникають через нерозвинену інфраструктуру,- відсутність колекторських компаній, які брали б на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитних бюро, які реєструють запозиченням та відслідковують кредитну історію кожного клієнта. Недостатньо ефективно працюють і силові органи та судові виконавці. І всеж відповідальність за неповернення кредитів передбачено: банки можуть застосовувати штрафні санкції, вимагати дострокового повернення суми боргу, конфіскувати майно, яке було віддано у заставу. Якщо ж стане відомо про те, що позичальник приховуав якусь інформацію, свідомо йшов на шахрайство, то це вже кримінальна відповідальність. Клієнти часто скаржаться на зайву, на їхню думку, бюрократію при оформлені та видачі кредиту. Часто вони не розуміють, що все це робиться для їхньої ж користі. Не даремно кажуть, що прозорість банку – це прозорість його клієнтів. Захищаючи себе, банк захищає своїх клієнтів. Через неповернення кредитів банк змушений піднімати відсоткові ставки, від чого страждають сумлінні позичальники.

Кредитна політика Промінвестбанку характеризується зваженістю, професіоналізмом, нарощенням обсягів кредитування одночасно з посиленням заходів, спрямованих на мінімізацію кредитних ризиків. Управління банківськими ризиками, діяльність банку щодо проблемних кредитів є одними із важливих елементів стратегії розвитку ПІБ. Банк реалізує комплекс процедур з управління ризиками, використовуючи пропозиції та рекомендації Базельського Комітету (Базель||) та інших міжнародних організацій щодо контролю за банківською діяльністю.

З метою створення максимально ефективної системи управління ризиками проводиться цілеспрямована робота з удосконалення системи оцінки, аналізу й управління всіма видами ризиків. Розробленні нею положення: Політика управління ризиком платоспроможності, політика управління кредитним ризиком, Політика управління ризиком ліквідності. Для ефективного управління ризиками в банку розробленні та діють процедури управління ризиками ліківдності, операційними, процентними, валютними, кредитними і ринковими ризиками, проводиться цілеспрямована робота з проблемними кредитами для забезпечення стійкості та надійності банку при досягненні запланованих результатів діяльності.

Проблемні кредити являють собою ризик неповернення боргу, невпевненість кредитора в тому, що боржник має намір і можливості виконати свої зобов`язання в обумовленні строки і відповідно до умов кредитної угоди.[90.50-51] Така ситуація може бути спричинена:

нездатністю боржника створити у визначений час адекватний грошовий потік у зв`язку з непередбаченими