План.

1. Аналіз відтворювальної структури Ф. Кене й К. Маркса: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

У «Економічній таблиці» Кене ставив метою наочно зобразити, яким образом сукупний річний продукт якої-небудь країни розподіляється за допомогою процесу звертання між трьома класами — продуктивним класом, класом земельних власників і безплідним класом, щоб процес виробництва міг бути відновлений у колишньому масштабі, тобто щоб могло відбуватися просте відтворення цього продукту.

В основі таблиці Кене коштує ряд передумов. Передбачається, що у всій країні введена орендна система, а разом з нею велике землеробство. Як дійсного керівника землеробства виступає фермер. Він представляє в таблиці весь продуктивний клас і виплачує земельному власнику ренту грошима. Фермери у всій своїй масі є власниками основного капіталу, чи інвентарю, у розмірі 10 млрд. ліврів, на які приходяться 2 млрд. ліврів оборотного капіталу, щорічно підмети відшкодуванню. Для простоти аналізу в таблиці Кене передбачається, що ціни залишаються незмінними, а відтворення відбувається в незмінному масштабі.

У таблиці приймається в увагу тільки звертання, що відбувається між різними класами, і ігнорується звертання, що відбувається цілком у межах одного класу. І нарешті, усі покупки і відповідно всі продажі, чинені протягом року різними класами, розглядаються в якості єдиної і сукупної суми. Вихідним пунктом періоду виробництва є в Кене річний врожай. Величина вартості валового продукту складає 5 млрд. ліврів. Весь цей валовий продукт ціною в 5 млрд. ліврів знаходиться спочатку в руках фермерів, що зробили його шляхом перевитрат річного оборотного капіталу в 2 млрд., що відповідали основному капіталу в 10 млрд. )

З загального врожаю відокремлюються сільськогосподарські продукти, життєві засоби, сировина, матеріали і т.д., що вимагаються для відшкодування оборотного капіталу. Ця частина не вступає в звертання, оскільки вона реалізується в межах того самого класу, класу фермерів.

По відшкодуванні оборотного капіталу з валового продукту залишається надлишок у 3 млрд., з яких 2 полягають у життєвих засобах, а 1 — у сирих матеріалах.

Клас земельних власників виступає в ролі одержувача платежів.

Марний клас, що розпадається на капіталістів і найманого робітників, у результаті річного товарного виробництва має товари вартістю в 2 млрд. Ця сукупна ціна товарів марного класу складається з ціни сировини, що витрачається протягом усього року, а також ціни життєвих засобів, спожитих марним класом у період перетворення сирого матеріалу в товари.

З огляду на зазначені вище передумови, економічне становище трьох різних класів наприкінці року представляється, отже, у наступному виді. Продуктивний клас у результаті відшкодування свого оборотного капіталу має у своєму розпорядженні ще валовий сільськогосподарський продукт у 3 млрд., а також 2 млрд. грошей.

Клас земельних власників претендує на ренту в 2 млрд., що повинна бути виплачена продуктивним класом.

Марний клас розташовує на 2 млрд. мануфактурними товарами.

I. Перше (неповне) звертання. Фермери сплачують земельним власникам ренту в розмірі 2 млрд. ліврів, нічого не одержуючи замість. На один з цих мільярдів земельні власники купують у фермерів життєві засоби. Таким чином, до фермерів назад притікає половина грошей, витрачених ними на оплату ренти.

Ці угоди між фермерами і земельними власниками, отже, приймають наступний вид:

II. Друге (повне) звертання. На другий мільярд грошей, отриманий земельними власниками як частина ренти від фермерів, земельні власники купують мануфактурні товари в марного класу. Марний же клас у свою чергу на ці гроші купує у фермерів життєві засоби.

Ці угоди між власниками, промисловцями і фермерами можна уявити собі в наступному виді:

III. Третє (неповне) звертання. Фермери купують у марного класу на 1 млрд. грошей відповідне кількість мануфактурних товарів, що складаються з необхідних для сільського господарства засобів виробництва. Марний клас повертає фермерам ці ж гроші, причому він купує на 1 млрд. сировини для відшкодування свого оборотного капіталу. Ці угоди між фермерами і марним класом можна представити в наступному виді:

С.— власник землі, Ф — фермери, П — промисловці.

Таким чином, у результаті всіх актів звертання весь, сукупний річний продукт виявився реалізованим трьома класами. З надлишку в 3 млрд., що мається в руках фермерів, по відшкодуванні оборотного капіталу з валового продукту земельним власникам як чистий продукт у виді ренти сплачується тільки 2 млрд. Третій мільярд надлишку утворить відсоток на весь основний капітал фермерів; 10%—на 10 млрд. Цей відсоток знаходиться в руках фермерів у натуральному виді і реалізується за допомогою звертання, перетворюючи в еквівалентні мануфактурні товари.

На думку фізіократів, присвоєння фермерським класом тієї частки сільськогосподарського прибавочного доходу, що представляє відсоток, є необхідною умовою відтворення. Ця складова частина не може бути прилічена до категорії національного «чистого продукту». У той час як «чистий продукт» йде у фонд споживання, зазначений мільярдний фонд, що утворить відсоток на весь основний капітал фермерів, відповідно до твердження Кене служить для необхідного протягом року ремонту і часткового відновлення основного капіталу як резервний фонд, що гарантує від нещасливих випадків, для збільшення основного й оборотного капіталу і, нарешті, для поліпшення ґрунту і розширення культури сільського господарства.

«Економічна таблиця» Кене страждала поруч істотних недоліків і протиріч. Вона була побудована на помилковій теорії «чистого продукту», на неправильному розподілі суспільства на класи. У цій таблиці ігнорувалися протиріччя капіталістичного процесу