Ідею створення Аерокосмічного товариства підтримали не лише представники авіаційної та ракетної галузей, а й Міністерство промислової політики України, Міністерство оборони України, Національна академія наук України.

3.3. Аналіз діяльності підприємства в динаміці

Київський авіаційний завод АВІАНТ зумів не тільки вижити в умовах ринкової економіки а й знайти гідне місце в умовах господарювання, що змінилися. Останні 3 роки позначилися для підприємства значною диверсифікацією виробництва. Поряд з продукцією своєї основної спеціалізації завод почав випускати медичне обладнання, зокрема на підприємстві налагоджене виробництво барокамери ОКА МТ, пральних машин, дитячих колясок “Мальвіна” та ін. На заводі розпочато випуск тролейбусів К12 “Київський”. Це дозволило не тільки поповнити міський бюджет (київський тролейбус значно дешевше своїх аналогів) але й зберегти робочі місця, промисловий і науково-технічний потенціал підприємства.

Останні два роки для АВІАНТу були особливо результативними. Головним досягненням є завершення випробувань і початок серійного виробництва військово-транспортного літака Ан-70. Важливо те, що закладка стапеля і початок робіт зі складання першого серійного літака на Київському державному авіаційному заводі "АВІАНТ" співпали з підготовчими роботами до серійного виробництва у російського партнера по складанню - омського підприємства "Політ". Нині підприємства працюють у тісній співпраці.

Протягом цих двох років на заводі розробили, сертифікували і розпочали серійний випуск нового ближньомагістрального пасажирського літака Ан-140. Першу машину вже передано в експлуатацію компанії "Одеські авіалінії". Все замовлення становить 10 машин. Нещодавно новий літак здійснив перший рейс за маршрутом "Одеса-Київ-Одеса", в ході якого пасажири змогли гідно оцінити сучасний дизайн, зручності, міжнародний клас нового авіалайнера. Важливо, що вперше таку кількість вітчизняних літаків придбала держава: система лізингу дала змогу об'єднати можливості виробників і покупців. За допомогою київських колег виробництво АН-140 буде налагоджено і на Харківському авіаційному заводі.

На Київському державіазаводі “АВІАНТ” відновлено роботи щодо добудування другого льотного екземпляра літака Ту-334. Роботи дещо гальмуються через невчасне фінансування з боку російського партнера - ВАТ "Туполєв". Але заводчани проте сподіваються завершити складання до кінця першого кварталу 2003 року.

3.4. Проблеми та перспективи розвитку

Загальна економічна криза, що її переживає зараз Україна в тому чи іншому ступені позначилася на усіх підприємствах нашої держави, і особливо на великих науково-промислових комплексів, яким важко знайти свою нішу у нових умовах господарювання.

Необхідність збереження і розвитку Київського авіаційного заводу АВІАНТ обумовила необхідність лобіювання його інтересів у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, президентських структурах.

З великими складнощами заводу рік у рік вдається домагатися звільнення від плати за землю. Оплачувати землю, що її займає завод у підприємства просто немає змоги, адже АВІАНТ займає величезну площу, та ще і в межах міста, де плата за землю особлива велика, з іншого боку більша частина цієї землі – це санітарно-захисна смуга навколо заводського літовища, використовувати яку в господарських цілях ані завод, ані ніхто інший просто не має права. В більшості країн авіазаводи в таких випадках від сплати за землю звільняються.

Іншою істотною проблемою є регулювання зовнішньоторговельної діяльності. До 1991 року усією зовнішньою торгівлею розпоряджалася держава і такої проблеми просто не існувало. Потім, коли підприємства отримали певну самостійність у розв’язанні цих питань завод зміг налагоджувати контакти з іноземними партнерами, але у 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України була створена компанія “Укрспецекспорт”, яка повинна була займатися експортом військової і спеціальної техніки. Завод був позбавлений права укладати зовнішньоекономічні угоди, з іншого боку держава не мала ані відповідних налагоджених зв’язків з закордонними партнерами, ані досвідчених спеціалістів для налагодження таких зв’язків. Отже, завод не мав права, а держава можливості забезпечити експорт на потрібному рівні. Лише у травні 1999 року рішення Кабміну було переглянуто.

Проте, заводчани з оптимізмом дивляться у майбутнє. Завод має потужний науково-виробничий потенціал і вже зараз може випускати продукцію на рівні світових стандартів.

У нинішньому році експерти прогнозують подальше зростання показників роботи заводу. Це пов'язано, передусім, з прийняттям Державної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року. Програма відповідає всім міжнародним стандартам, враховує стан і перспективи авіаційного ринку. Серйозно опрацьовано питання фінансування - закладено інваріантність вкладення коштів у створення авіатехніки, зокрема, визначено співвідношення державної та корпоративної підтримки проектів.

4. Організаційна структура підприємства

Київський завод “АВІАНТ” є державним підприємством. Заводом керує Генеральний директор, якого призначає міністр промислової політики України. Наказом міністра промислової політики №14Д від 10.02.2000 Генеральним директором заводу АВІАНТ був призначений Василь Костянтинович Пелих, який займає цю посаду і до теперішнього часу. З приходом до керівництва заводу Пелих серйозно реформував управлінську структуру підприємства, реорганізував апарат. Нове керівництво розуміє велику роль економічних підрозділів в забезпеченні успішного функціонування заводу. На заводі діє комерційний відділ, що займається переговорами з вітчизняними і зарубіжними партнерами, забезпечує пошук вигідних комерційних пропозицій. Керівник відділу Сорока Борис Миколайович. На заводі працює спеціальний відділ економіки і інвестицій, у коло діяльності якого входять загальні економічні питання функціонування підприємства, спільні проекти, залучення коштів. Керує відділом Володимир Павлович Зарецький. Велику увагу на заводі приділяють соціальним питанням і заводським кадрам. Відділ кадрів і соціальних питань очолює Олег Романович Басенко. Підприємство дорожить своєю маркою, робить все для випуску якісної конкурентноспроможної продукції. За цім