- контроль за виконанням розроблених планів та прийняття фінансових рішень.

Управління фінансами - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на формування і використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

Управління фінансами включає об'єкт і суб'єкт. Об'єктом управління є централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках державних фінансів.

Суб'єкт управління - це фінансовий апарат, що зосереджується у фінансових службах міністерств, відомств, підприємств і організацій, апараті Міністерства фінансів України, місцевих фінансових органах, Державній податковій адміністрації України, Державному казначействі України, Державній контрольно-ревізійній службі України, інших фінансових інститутах. Усі зазначені підрозділи фінансового апарату мають свої функції і сферу впливу на фінансові відносини у державі.

Суб'єкт управління фінансами впливає на об'єкт через фінансовий механізм. Основними формами цього впливу є фінансове планування і прогнозування, фінансове регулювання, стимулювання, фінансовий облік і

контроль. Форми, як і методи впливу, здійснюються при використанні певних фінансових інструментів, до яких належать фінансові норми, фінансові ліміти, стимули, санкції.

Центральне місце в управлінні фінансами посідає фінансове планування і прогнозування. У процесі планування і прогнозування проводиться оцінка стану фінансів у державі, в підприємницьких структурах, в установі чи організації, виявляються иожливості щодо збільшення фінансових ресурсів, їхнього ефективнішого використання, скорочення непродуктивних витрат. При прогнозуванні використовується великий обсяг інформації, що дає змогу глибше дослідити ситуацію, що склалася і прийняти обгрунтовані рішення [20,c.200].

В умовах становлення ринкової економіки фінансове прогнозування передбачає застосування більшого переліку прийомів і методів. Це насамперед вільні ціни, попит і пропозиція, ринок капіталів, конкуренція. Отже, слід ураховувати особливості ринку - швидку зміну кон'юктури, можливості додаткового перерозподілу ресурсів через комерційні банки, фондові біржі, акціонерні товариства і компанії.

Стимулювання в системі управління фінансами покликане забезпечити розвиток тих явищ і процесів, які мають на цьому етапі пріоритетне значення, або тих які за інших однакових умов мають недостатньо сприятливі умови для саморозвитку. Використовуючи фінансові методи, держава передусім за допомогою податкових пільг та пільгового кредитування створює сприятливі умови для розвитку таких явищ і процесів.

Облік і контроль як елементи управління здійснюються в процесі прогнозування, регулювання і стимулювання. Вони дають змогу виявити відхилення фактичного використання фінансових ресурсів від передбачуваного програмою, бюджетом, іншими фінансовими планами, виявити резерви щодо зростання фінансових ресурсів, спрямувати їхнє використання в найраціональнішому напрямі.

Усі елементи управління фінансами тісно взаємопов'язані і складають одне ціле. В сучасних умовах об'єктивно виникає потреба посилення наукового обгрунтування управлінських рішень щодо фінансів, розширення і вдосконалення форм і методів управління фінансами [21,c.45] .

Управління фінансами включає дві основні складові: система органів управління і система методів управління.

Органи управління фінансами в Україні згруповані в чотири блоки (табл.1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Система органів управління фінансами в Україні

Система органів управління фінансами в Україні

Перший блок | Другий блок | Третій блок | Четвертий блок

1.Міністерство фінансів

2.Державне казначейство

3.Контрольно-ревізійна служба

4.Державна податкова адміністрація | 1.Рахункова палата

2.Держ. комісія з цінних паперів та фондового ринку

3.Аудиторська палата | 1.Національний банк

2.Фондова біржа

3.Фінансові посередники

4.Міжбанківська валютна біржа | 1.Пенсійний фонд

2.Фонди соціального страхування

Центральне місце в системі органів управління фінансами в Україні займає Міністерство фінансів, як і в багатьох провідних зарубіжних державах.

Міністерство фінансів та його підрозділи очолює перший блок системи органів управління, який має першочерговий вплив на такі ланки фінансової системи, як бюджет держави, державний кредит, фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінансові відносини.

На Міністерство фінансів в Україні покладені завдання загального керівництва всією системою фінансів держави. Основними його функціями є:

- розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації;

- організація бюджетного процесу за всіма етапами;

- мобілізація коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;

- організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання;

- організація функціонування ринку цінних паперів;

- забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин.

Міністерство фінансів має розгалужену регіональну структуру, в якій розмежування повноважень і функцій здійснюється за регіональним принципом.

Регіональні фінансові органи мають систему подвійного підпорядкування: вертикальну і горизонтальну. Вертикально вони підпорядковані відповідному фінансовому органу вищого рівня. Горизонтально фінансові органи підпорядковані місцевим органам самоврядування і входять до складу відповідних державних адміністрацій.

Але із прийняттям Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999р., Указу Президента України від 26.08.1999р. "Про положення про Міністерство фінансів України" не було узгоджено питання про функції, обов'язки і підпорядкованість фінансових органів, що практично ліквідувало вертикальну структуру формування і

функціонального підпорядкування фінансових органів Міністерству фінансів України .

Правовий вакуум, у якому перебувають місцеві фінвідділи, стримує активне і результативне втілення фінансової, бюджетної політики Міністерства фінансів, призводить до втрати керованості ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів.

Водночас, доцільно покласти виконання повноважень місцевих органів влади в галузі бюджету та фінансів на фінансові відділи, відділи економіки. А з метою перевірки стану управління фінансами можна було б, на зразок інших країн, у складі Міністерства фінансів створити Генеральну фінансову інспекцію.

До складу Міністерства фінансів входять два відокремлених підрозділи: Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство, на яких покладено функції контролю.

Другий блок системи органів управління фінансами складається з органів управління, що здійснюють переважно функції контролю: Рахункова палата, Комітет нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата.

Основним фінансовим інститутом третього блоку органів системи управління фінансами в Україні є Національний банк України. він здійснює:

- емісію грошей, виступаючи інструментом фінансових відносин;

- регулювання грошового обігу в Україні;

- організацію ефективного регулювання кредитної системи;

- забезпечення проведення міжбанківських розрахунків;

- обслуговування Уряду, виконуючи агентські послуги з розміщення державних цінних паперів, обслуговуючи державний борг;

- організацію