- проведення міжнародних розрахунків держави;

- валютне регулювання і встановлення офіційного курсу валют чи валютних коридорів.

На Національний банк України покладено також функції контролю за банківською системою країни.

Значної уваги заслуговують такі органи управління як Пенсійний Фонд та Фонди обов'язкового загальнодержавного соціального страхування, які входять до четвертого блоку органів управління. Вони створені з метою фінансового забезпечення реалізації соціальних гарантій в Україні. Так, Пенсійний фонд акумулює і раціонально розміщує кошти, призначені для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і проведення виплат. Пенсійний фонд, як орган управління, має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків до фонду. Фонди соціального страхування здійснюють управління коштами, призначеними для виплати соціальних допомог і здійснення соціального захисту населення України. Аналогічно Пенсійному фонду вони виконують функції управління та контролю відносно цільового призначення фінансових ресурсів даного фонду .

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати і підтримувати більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, безробіття, а в кінцевому рахунку - до соціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства (табл. 1.1.2).

Фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з

Таблиця 1.1.2

Фінансовий механізм підприємства і його забезпечення

Фінансовий механізм

Фінансові методи | Фінансові важелі | Правове забезпечення | Нормативне забезпечення | Інформаційне забезпечення

- прогнозування

- планування

- інвестування

- кредитування

- оподаткування

- самофінансу-

вання

- система розрахунків

- матеріальне стимулювання й відповідальність

- страхування

- фондоутворення

- оренда

- лізинг

- факторинг

Фзаємовідноси-ни із засновниками, суб'єктами господарювання | - прибуток

- дохід

- аморти-заційні відраху-вання

- ціна

- податки

- орендна плата

- фінансові санкції

- відсотки

- цільові грошові фонди

- пайові внески

- інвестиції

- форма розрахунків

- види кредитів

- дисконт

- валютні курси | - закони

- постанови Верховної Ради

- укази Президента

- постанови Уряду

- накази та листи міністерств і відомств

- статут юридичної особи | - інструкції

- нормативи

- норми

- методичні вказівки

- інша нормативна документація | - звітні дані підприємств

- дані статистичних збірників

- дані одноразових обстежень

метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати виробництва. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

1.2 Короткий огляд літератури

Тема даної дипломної роботи докладно викладена в спеціальній літературі. Питаннями фінансового менеджменту , управління фінансами, займалося багато фахівців, які свої дослідження, висновки та просто думки виклали у своїх працях.

Так, автори М.О. Данилюк і В.І. Савич у своїй книзі "Фінансовий менеджмент" розглядають управління фінансами як систему принципів, методів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, що спрямована на підвищення ефективності виробництва та розподілу продукту. Фінансовий менеджмент стосується безпосередньо фінансів підприємства, як власних так і позичених в його виробничо-господарську діяльність. Це нерозділений (залишковий) прибуток, амортизаційні відрахування, банівські та комерційні кредити, цінні папери, дивіденди, валютні цінності.

"У практичному плані управління фінансами - це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу суб'єктів управління на формування і використання фінансових ресурсів" - говориться у навчально-методичному посібнику "Гроші. фінанси. Кредит" під авторством М.М. Александрової та С.О.Маслова.

Поняття "управління фінансами" тут пов'язують з управлінням на рівні держави чи галузі. На рівні підприємств різних організаційних форм власності у сучасних умовах використовують поняття "фінансовий менеджмент". Фінансовий менеджмент - це управління фінансами підприємства, направлена на досягнення його мети за допомогою певних методів.

Управління фінансами базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу в централізованих і децентралізованих сферах фінансових відносин. До таких

законів відносяться: закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон циклічності розвитку економіки, закон обмеженості ресурсів, закон економічної рівноваги, закон власності, закон зменшення граничної продуктивності, закон раціональних очікувань.

Знання та використання економічних законів забезпечує збереження та розвиток існуючої в даній державі системи суспільних відносин.

Сутність поняття фінансового управління вони трактують як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління.

Державні фінанси України вивчалися О.Д.Василиком, К.В. Павлюком, В.Д.Базилевичем, Л.О.Баластриком. Вони визначають поняття об'єкта та суб'єкта управління фінансами.

Суб'єкт управління - це фінансовий апарат, що зосереджується у фінансових службах міністерств, відомств, підприємств і організацій, апараті Міністерства фінансів України, місцевих фінансових органах, Державній податковій адміністрації України, Державному казначействі України, Державній контрольно-ревізійній службі України, інших фінансових інститутах. Усі зазначені підрозділи фінансового апарату мають свої функції і сферу впливу на фінансові відносини у державі.

Суб'єкт управління фінансами впливає на об'єкт через фінансовий механізм. Основними формами цього впливу є фінансове планування і прогнозування, фінансове регулювання, стимулювання, фінансовий облік і контроль. Форми, як і методи впливу, здійснюються при використанні певних фінансових інструментів, до яких належать фінансові норми, фінансові ліміти, стимули, санкції.

Автори детально вивчали органи управління фінансами та згрупували їх в чотири блоки, а також визначили, що центральне місце в системі органів

управління фінансами займає Міністерство фінансів України, дослідили його функції та виклали у