На Міністерство фінансів в Україні покладені завдання загального керівництва всією системою фінансів держави. Основними його функціями є:

- розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації;

- організація бюджетного процесу за всіма етапами;

- мобілізація коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом;

- організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання;

- організація функціонування ринку цінних паперів;

- забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин.

Міністерство фінансів має розгалужену регіональну структуру, в якій розмежування повноважень і функцій здійснюється за регіональним принципом.

А.М. Поддєрьогін у підручнику "Фінанси підприємств" розкриває зміст та завдання управління фінансами підприємств:

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати і підтримувати більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, безробіття, а в кінцевому рахунку - до соціально-економічної та політичної нестабільності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в

ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства.

Фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати виробництва. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

До головних завдань фінансового менеджменту належать:

- виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;

- визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів;

- раціоналізація операцій із цінними паперами;

- налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає у такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Крім інформації, яка міститься в науковій літературі, підручниках, посібниках, наукових статтях а журналах, все таки головним і найважливішим джерелом інформації з питань, що стосуються даної теми дипломної роботи, є закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Указ Президента України від 26.08.1999р. "Про положення про Міністерства фінансів України", Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки" від 3 грудня 1999р. №1529, Закон України "Про меліорацію земель", Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

1.3 Інформаційна база аналізу управління фінансами

Ефективність будь-якої управлінської системи в значній мірі залежить від достовірного, повного та своєчасного інформаційного забезпечення. Чим більше диверсифікована інвестиційна, операційна та фінансова діяльність підприємства, тим вища роль відводиться якісній інформації для прийняття управлінських рішень.

Формування системи інформаційного забезпечення аналізу управління фінансами являє собою процес цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування і прийняття оперативних управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел інформації.

Зміст системи інформаційного забезпечення аналізу управління фінансами, її ширина і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємства, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в систему інформаційного забезпечення, вимагає проведення їхньої попередньої класифікації [32,c.467].

Система показників інформаційного забезпечення, формованих із внутрішніх джерел, також поділяється на три основні групи (табл.. 1.3.).

Система показників фінансового обліку підприємства групи становить основу інформаційної бази поточного управління фінансами. На основі цієї системи показників виробляється узагальнений аналіз, прогнозування і поточне планування.

Таблиця 1.3

Показники, які формуються з внутрішніх джерел інформації

Показники фінансового обліку підприємства | З форми № 1 "Баланс"

З форми № 2 "Звіт про фінансові результати"

З форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів"

Показники управлінського обліку підприємства | За сферами діяльності

За видами продукції

За видами ресурсів

За регіонами діяльності

За центрами відповідальності

Нормативно-довідкові показники | За операційною діяльністю

За інвестиційною діяльністю

За фінансовою діяльністю

Загального характеру

Перевагою показників цієї групи є їхня уніфікованість, тому що вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку (що дозволяє використовувати типові технології і алгоритми фінансових розрахунків за окремими аспектами формування управління фінансами, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами); чітка регулярність формування (у встановлені нормативні терміни); високий ступінь надійності (звітність, сформована на базі фінансового обліку, видається зовнішнім користувачам і підлягає зовнішньому аудиту)[16,c.89].

У той же час інформаційна база, сформована на основі фінансового обліку, має і певні недоліки:

- відображення інформативних показників лише по підприємству в цілому (що не дозволяє використовувати її при прийнятті управлінських рішень за окремими сферами діяльності, центрах відповідальності, видах продукції і т.п.);

- низька періодичність розробки (як правило, один раз на квартал, а окремі форми звітності - тільки один раз на рік);

- використання тільки вартісних показників.

Показники управлінського обліку підприємства можна розраховувати завдяки переходу підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи управлінського обліку, що дозволяє істотно доповнити облік фінансовий.

У порівнянні з фінансовим управлінський облік має наступні основні переваги: він відображає не тільки вартісні, але й натуральні значення показників, забезпечує періодичність представлення результатів управлінського обліку, цілком відповідає потребі в інформації для прийняття оперативних управлінських рішень; цей облік може бути структуризованим у будь-якому розрізі - за центрами відповідальності, видами діяльності і т. д. ; показує окремі активи з урахуванням темпів інфляції, вартості грошей у часі. Результати цього обліку є комерційною таємницею підприємства і не повинні даватися зовнішнім користувачам.

У