Управлінський облік формується індивідуально на кожному підприємстві і повинний бути підпорядкований завданням інформативного забезпечення процесу оперативного керування .

Нормативно-довідкові показники включають різні норми і нормативи, розроблені в рамках самого підприємства, - нормативи чисельності; нормативи витрат часу; нормативи обслуговування; нормативи питомих витрат сировини і матеріалів; норми списання малоцінних і

швидкозношуваних предметів. Ця система показників доповнюється різними довідково-нормативними показниками, що діють у цілому чи в країні чи в галузі, у якій здійснює свою діяльність підприємство, - норми амортизаційних нарахувань, норми відрахувань прибутку в резервний фонд, ставки податків, зборів та інших обов’язкових платежів, терміни сплати податків, страхових зборів, відсотків за кредит, розміри установлених державою мінімальних заробітних плат і соціальних пільг.

Нормативно-довідкові показники формуються в розрізі чотирьох блоків. Використання всіх показників, що становлять інтерес, сформованих із зовнішніх і внутрішніх джерел, дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень так і на ефективне поточне і оперативне управління фінансами підприємства.

В умовах ринкової економіки аналіз фінансового стану призначено для управління фінансовими потоками підприємства та оцінки фінансової стійкості його ділових партнерів. він включає елементи спільні як для зовнішнього так і для внутрішнього аналізу.

Основні завдання аналізу фінансового стану підприємства такі:

- загальна оцінка фінансового стану та його зміна за звітний період;

- структурний аналіз активів і пасивів;

- аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності балансу;

- аналіз ділової активності і платоспроможності підприємства.

Основним джерелом забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служить річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма №1 "Бухгалтерський баланс", форма №2 "Звіт про прибутки та збитки", форма №3 "Звіт про рух капіталу", форма №4 "Звіт про рух грошових коштів", форма №5 "Додаток до бухгалтерського балансу".

У процесі аналізу використовується розшифровка різних статтей балансу.

Основні методи аналізу фінансового стану такі: горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і факторний. За допомогою горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Вертикальний аналіз призначений для обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто вивчається структура активу і пасиву балансу. Трендовий аналіз застосовується для виявлення тенденцій, що домінують у динаміці основних показників. Коефіцієнтний аналіз передбачає вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану підприємства. Їхні значення порівнюються із базисними величинами, вивчається їхня динаміка. Відносні показники фінансового стану поділяються на: коефіцієнти розподілу і коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються для визначення частини окремого абсолютного показника в групі абсолютних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнти координації використовуються для характеристики відношень різних по суті абсолютних показників фінансового стану або їхніх лінійних комбінацій.

Факторний аналіз застосовується для виявлення причин зміни виникнення абсолютних і відносних фінансових показників, а також ступеня впливу окремих показників-факторів на величину зміни кінцевого показника.

Для точної і порівняльної характеристики фінансового стану підприємства і тенденцій розвитку необхідна система показників.

РОЗДІЛ 2

Аналіз управління фінансами на ПАПФ «Черганівка»

2.1 Коротка фінансово-економічна характеристика діяльності приватної агропромислової фірми «Черганівка» (ПАПФ)

Організація, по визначенню, це - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально [20,с.89]. Основна загальна мета організації, що є чітко вирізненною причиною ії існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії. Значення відповідної місії, яка формально виражена і ефективно представлена співробітниками організації, неможливо перебільшити. Розроблені на її основі цілі є критеріями для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень. Якщо керівники не знають, яка основна мета їх організації, то в них не буде логічної точки відліку для вибору найкращої альтернативи. Місія деталізує стаж фірми і забезпечує напрям і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії організації повинно визначати:

а) задачі фірми з точки зору ії основних послуг або виробів, ії основних ринків і технологій. Іншими словами, якою підприємницькою діяльністю займається фірма;

б) зовнішнє середовище по відношенню до фірми, що визначає робочі принципи фірми;

в) культуру організації. Якого типу людей приваблює цей клімат? [20, с.262].

Для аналізу пропонується розглянути приватну агропромислову фірму «Черганівка», що є власністю приватного підприємця.

Фірма «Черганівка» була відкрита 10.01.98 р. згідно відкриття приватної дяльності на ім’я приватного підприємця – власника фірми. Організація є самостійною організацією, що здійснює свою виробничо-господарську діяльність на принципах госпрозрахунку та самофінансування, має свій самостійний баланс, розрахунковий та валютний рахунки, є приватною організацією. В своїй діяльності фірма "Черганівка" керується законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами міністерства України, а також внутрішніми постановами, її наказами, розпорядженнями та іншими нормативними актами і діючим положенням про фірму "Черганівка".

Місія фірми "Черганівка" визначається його основними завданнями:

1) організація виробничих процесів з розповсюдження продукції у роздріб;

2) продаж товарів народного споживання та іншої продукції, при наявності на окремі види товарів сертифікатів та ліцензій, згідно чинного законодавства;

3) здійснення комерційно - посередницької діяльності за угодами;

4) укладання угод з постачальниками;

5) вчасне і повне забезпечення підприємства та його філій сировиною, а також товарами народного споживання та іншою продукцією;

6) здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню підприємства та його філій;

7) впровадження у виробничі процеси прогресивних технологій, нової техніки і передового досвіду щодо переробки сільськогосподарської сировини, складських робіт, операцій по розрахунках з видавництвами, постачальниками