У розділі 3 “Проблеми зміцнення фінансової незалежності місцевих бюджетів на сучасному етапі” досліджуються питання зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, характеризується зарубіжний досвід розв’язання проблем фінансового забезпечення місцевих органів влади на прикладі, пропонуються напрями покращення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Дипломну роботу викладено на 88 сторінках, що містять 13 таблиць, 5 рисунків, та список використаної літератури на 6 сторінках. Крім того робота включає 4 додатки на 22 сторінках.

РОЗДІЛ 1

Сутнісно-організаційні, правові та фінансові засади місцевого самоврядування в Україні

1.1. Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні

Згідно з Всесвітньою декларацією про місцеве самоврядування під місцевим самоврядуванням розуміється право та обов’язок місцевих органів влади регулювати та вести державні справи під свою особисту відповідальність і в інтересах місцевого населення. Місцевим (чи муніципальним) самоврядуванням називається управління справами, головним чином місцевого значення, що здійснюється виборними органами, які уповноважені представляти населення тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці, і їх адміністративним апаратом .

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України

Органи місцевого самоврядування, відіграють дедалі більшу роль у суспільному житті, особливо це стосується конкретних територіальних громад. Місцеві ради та їх виконавчі органи вирішують питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. В практику життєзабезпечення сіл, селищ, міст, районів та областей впроваджується кращий досвід, сучасні форми і методи регіональної політики . .

Місцеве самоврядування покликане виражати та захищати інтереси територіальної громади, регулювати взаємовідносини між різними соціальними групами, а також і з державою. Це легітимна форма самоорганізації територіальної громади і її зв’язку з іншими учасниками суспільних відносин, з суб’єктами публічної влади, зокрема, з державою.

Як первинний рівень самоорганізації громадян, місцеве самоврядування – це база формування програм та цілей суспільного розвитку, зокрема державного управління. Невідповідність цілей державного управління цілям конкретної громади стає передумовою виникнення компетенційної колізії, а часом і конфліктів. Рівність перед законом – це і правосуб’єктна рівність держави та адміністративно-територіальної одиниці чи народу та громади, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У перехідний період від тоталітарної моделі влади до демократії в Україні на порядку денному поряд з реформуванням системи влади стоїть і проблема формування інституту місцевого самоврядування. Сьогодні вже неможливо уявити нашу країну без повноцінної системи місцевого самоврядування.

Українська державність має глибокі корені та власні історичні традиції і її витоки сягають часів територіальної сусідської общини стародавніх слов’ян. Кожна така община влаштовувала справи місцевого значення самостійно, на власний розсуд і під власну відповідальність, у межах наявних матеріальних ресурсів. Адже, за останні 600 років, починаючи з часів остаточного занепаду Галицько-Волинського князівства Україна реально була незалежною державою загалом 22 роки.

Розвиток українського суспільства в минулому столітті супроводжувався внутрішніми протиріччями. Серед величезного розмаїття різновекторних проблем, з якими зіткнулася Україна, чітко простежується дві основні тенденції суспільного розвитку, які, тісно переплітаючись, доповнюють одна одну. Йдеться про зміну системи суспільно-економічних відносин та становлення державної незалежності. В цьому контексті непересічне значення має вдосконалення системи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування в Україні має давню історію, за часів Київської Русі набуло розвитку громадівське самоврядування. Воно розвивалось на основі звичаєвого права де, вирішувалися різноманітні локальні питання.

Поряд з органами місцевого самоврядування функціонувала старостинська адміністрація – міський орган державної влади, який очолювався старостою, що призначався центральною владою, що справила величезний вплив на подальший розвиток місцевого самоврядування.

Важливим етапом становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні стала реформа . Вона передбачала заміну станово-бюрократичних органів управління містом всестановими органами – міськими виборчими зборами, міською думою та міською управою, чітке визначення повноважень цих органів, удосконалення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування.

В процесі становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні на порядок денний ставиться багато проблем, вирішення яких значною мірою визначатиме подальший стабільний розвиток не тільки окремих міст і регіонів, а й українського суспільства в цілому. Їх вирішення невіддільне від стратегічної мети – будівництва незалежної демократичної держави з цивілізованою економікою, розвинутою системою соціальних гарантій, пріоритетом для якої є інтереси людини.

Місцеве самоврядування в Україні, як мабуть і в інших країнах світу, пройшло декілька етапів свого реформування та становлення.

Досі на шляху становлення місцевого самоврядування є ще чимало перешкод, які виникають саме через недосконалість законодавства. Так, наприклад, Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” обмежує самостійність органів місцевого самоврядування, регламентуючи, які саме повноваження вони повинні делегувати органам виконавчої влади.

На нашу думку, повноцінна система місцевого самоврядування в нашій країні ще не сформована, але її майбутнє закладається вже сьогодні і залежатиме не тільки від держави, а головним чином, від активності територіальних громад та від наслідків проведення адміністративно-територіальної реформи Завдяки участі у діяльності місцевого самоврядування громадянин відчуває себе членом державного органу, свідомо ставиться до подій у своєму місті, регіоні, країні. Тільки за таких умов усі гілки влади у країні здатні перетворити політичний вибір народу на реальні соціально-економічні досягнення.

При реформуванні місцевого самоврядування необхідно враховувати історичні моделі розвитку цієї системи, розуміти історичні межі застосування тих чи інших європейських