кожної окремої території. Фінансову незалежність Галицького району слід розглядати як межі можливостей економічної діяльності на основі економічної ефективності та раціональності, здатність місцевих органів влади до самостійного вирішення питань, що входять до їх компетенції з метою забезпечення соціально-економічного розвитку території.
Рис. 1.1. Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування
У зв’язку з цим, пошук форм і методів зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є досить актуальним завданням. Госпрозрахункові ланки повинні мати нормальні умови для господарської діяльності та бути зацікавленими у кращому використанні всіх ресурсів, а місцеві ради – у стабільному економічному зростанні та підвищенні ефективності всіх видів діяльності.
Прийняття Бюджетного кодексу, який запровадив нову систему міжбюджетних відносин на основі децентралізації функцій та повноважень між різними рівнями органів влади, дозволило підвищити активність територіальних громад щодо наповнення бюджетів та їх ефективного використання. Серед багатьох удосконалень слід відзначити застосування формульного підходу до визначення міжбюджетних трансфертів, що сприяє підвищенню прозорості та об’єктивності бюджетного процесу. Крім того, місцеві бюджети стали більш стабільними ї передбачуваними, оскільки зменшилася кількість непрофінансованих повноважень.
Зміцнення місцевого самоврядування забезпечується відповідно до Бюджетного кодексу закріпленням джерел доходів за місцевими бюджетами згідно з власними повноваженнями органів місцевого самоврядування.
Є основні положення фінансування місцевої влади так: “В рамках національної економічної політики місцеві органи влади повинні мати право на забезпечення власними фінансовими ресурсами, щоб ними вони могли б у межах своїх повноважень вільно розпоряджатися” . Фінансові ресурси місцевої влади повинні відповідати обсягам її повноважень, встановлених конституцією або законодавством. Щонайменше частина цих ресурсів має надходити від місцевих податків та зборів, ставки яких у визначених межах саме місцева влада повинна мати право встановлювати. Фінансові системи, на яких базується ресурси місцевої влади повинні бути відповідним чином диверсифікованими і життєздатними. Підтримка фінансово слабше забезпечених органів місцевої влади має здійснюватися через потенційних джерел фінансування і фінансового тягаря, який вона змушена нести. Зазначені програми та заходи не повинні обмежувати свободу дій місцевої влади її повноважень. Органи місцевого самоврядування мають бути поінформовані щодо того, яким чином здійснюється розподіл ресурсів, що потрапляють у їх розпорядження. Субсидії, що надаються місцевим органам влади не мають обмежувати свободу дій місцевої влади в межах її повноважень. Для отримання позик на інвестування капіталу місцева влада мусить мати доступ до національних ринків капіталу. В межах, установлених внутрідержавним правом, вона повинна бути наділена правом керувати значними обсягами громадських справ під свою власну відповідальність і в інтересах місцевого населення. Місцева влада має бути наділена правом формувати свої власні податкові надходження для фінансування місцевих громад. У випадку, коли надання послуг вимагає центральний уряд, то або він має забезпечити належне фінансування, або місцевій владі слід дати право оподатковувати з метою фінансування виконання послуг.
Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, дає різного виду позички безпроцентні, здійснює контроль за законним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетного забезпечення на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій з урахуванням рівня мінімальних соціальних потреб, встановлених законом.
Фінансові нормативи бюджетного забезпечення використовуються для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів і розраховуються шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовується на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг. Такі нормативи коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:
кількості населення та споживачів соціальних послуг;
соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць.
Вказані коригуючі коефіцієнти затверджує Кабінет Міністрів України.
Потенційні можливості економічного розвитку кожного регіону здебільшого залежать від його ресурсного потенціалу: природних багатств, виробничих потужностей, кваліфікованого персоналу тощо. Важливою складовою цього потенціалу є забезпеченість фінансовими ресурсами.
Фінансові ресурси місцевих органів влади (муніципальні ресурси) – лише частка регіональних фінансових ресурсів, оскільки останні містять у собі кошти підприємств і населення, якими не можуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування.
Муніципальні фінансові ресурси можна поділити на кошти місцевого бюджету, муніципальні позабюджетні фонди, місцеві запозичення та фінансові ресурси підприємств комунальної власності.
Основою фінансової бази місцевих органів є кошти місцевих бюджетів, які закріплюють економічну самостійність місцевого самоврядування, активізують господарську діяльність, дають змогу місцевим органам влади розвивати інфраструктуру на підвідомчий території, розширяти економічний потенціал регіону. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема самостійності місцевих бюджетів як визначальної складової фінансової незалежності місцевого самоврядування.
Водночас місцеві бюджети слід розглядати як важливу економічну категорію, основу якої становить система фінансових відносин, а саме: відносини між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на даній території; відносини між бюджетами і населенням даної території, що складаються при мобілізації й витрачанні коштів місцевих бюджетів; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів щодо перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між місцевими бюджетами і державним бюджетом.
Місцеві бюджети є вирішальним фактором регіонального розвитку. Вони є основним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, що спрямовуються на суспільне споживання. Через місцеві бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в
