Майже аналогічно проводиться перевірка повноти оприбуткування над лімітних залишків, що надходять до головної каси з відділень зв'язку.

За декілька днів кількох місяців необхідно перевірити чи повністю і своєчасно в головній касі оприбутковуються над лімітні залишки. Проводиться перевірка операцій по прийнятих та оплачених переказах, виплаті пенсій.

На завершення перевірки здійснення касових операцій у Головній касі слід порівняти залишки на кінець кожного місяця по касовій книзі з журналу-ордером №1 та головною книгою, а суми оборотів в журналі-ордері №1 – з головною книгою.

Здійснюється вибіркова перевірка касових щоденників, книг ф.55 за один із місяців, за який завершено вже контроль особам, визначеними керівником за переліком операцій, що поданий у додатку №13 до порядку №26.

3.2 Організація контролю за банківськими операціями та розрахунковими операціями

Метою проведення ревізії банківських документів та операцій є:

встановлення законності, доцільності та обґрунтованості проведених прибуткових та видаткових операцій з безготівкових розрахунків;

встановлення фактів порушень загальнодержавної та внутрішньої фінансової дисципліни;

визначення вірності відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку;

встановлення контролю за використанням грошових коштів суворо за цільовим призначенням.

Ревізія банківських документів та операцій має бути проведеною суцільним порядком за весь ревізує мий період по кожному банківському рахунку.

При ревізії банківських документів та операцій, ревізор має встановити, які рахунки та у яких банках функціонували протягом всього ревізує мого періоду для забезпечення нормальної фінансово-господарської діяльності об'єктів ревізії, їх номери, МФО обслуговуючих банків та які були залишки (сальдо) кошів на цих рахунках станом на дату проведення ревізії.

Наявність та достовірність всіх банківських виписок по усіх рахунках. Повнота виписок визначається по їх підбору у хронологічному порядку суцільно (безперервно) за весь ревізуємий період, по перенесенню залишків коштів з дати на дату. Достовірність виписок визначається по наявності обов'язкових реквізитів – відбиткам штампу обслуговуючого банку та підписам операціоністів банку.

Слід перевірити чи відповідають обороти та залишки коштів, що вказані у виписках банків, оборотам та сальдо, що зазначені у відповідних журналах-ордерах (дебетових відомостях) та на відповідних субрахунках синтетичного рахунку 311 „Поточні рахунки в національній валюті”.

Чи проставляється на банківських виписках працівниками бухгалтерії кореспонденція рахунків біля кожної операції та чи відповідає ця кореспонденція характеру проведених господарських операцій.

Особливо ретельній перевірці підлягають перерахування коштів з банківських рахунків з метою оплати придбання товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів, оплати виконаних робіт та наданих послуг. Ревізор при цьому повинен встановити чи не має випадків безтоварних перерахувань коштів (тобто незаконного фінансування постачальників та підрядників), чи оприбутковані на баланс всі оплачені матеріальні та нематеріальні цінності, чи підтверджені відповідними актами приймання виконаних робіт (послуг) оплачені роботи та послуги.

Якщо безготівкові кошти було перераховано постачальнику (підряднику) на погашення кредиторської заборгованості ревізору за даними відповідних документів (наявність відповідного договору, актів звірок, відповідного листування) слід пересвідчитись у реальності такої заборгованості. У випадках списання з банківських рахунків сум штрафів та пені, ревізору слід у кожному з цих випадків з’ясувати причини їх виникнення та встановити винних посадових осіб. Слід також перевірити правильність віднесення зазначених списаних сум на рахунки бухгалтерського обліку.

Результати ревізії банківських операцій ревізор повинен викласти окремим розділом у „Акті” ревізії, в якому слід чітко зазначити про те, що ревізію банківських операцій здійснено по усіх рахунках суцільним методом, викласти факти порушень і зловживань, зазначити винних посадових осіб.

Ревізія розрахунків з окремими контрагентами та стану дебіторської і кредиторської заборгованості проводиться методом вибіркової перевірки, що самостійно зазначається ревізором та зазначається у тексті акту.

Основними нормативними документами, якими має керуватися ревізор у ході проведення ревізії розрахунків є: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість” (П(С)БО 10); Пожежня (стандарт)бухгалтерського обліку 11 „Зобов'язання” (П(С)БО 11); „Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, тавро-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.1994 № 69; Накази УДППЗ «Укрпошта» та відповідної дирекції про облікову політику Підприємства (дирекції) відповідно до ревізує мого періоду.

Ревізору слід перевірити чи створено у дирекції (структурному підрозділі) постійно-діючу інвентаризаційну та робочу комісію з інвентаризації розрахунків.

Фактичні дані річної інвентаризації розрахунків ревізор має порівняти з даними бухгалтерського обліку та звітності (баланс, форма №1-Б, Головна книга, обігово-сальдові відомості тощо) та у разі наявності розбіжностей з’ясувати їх причину.

Ревізор має встановити чи заборгованість, яка врахована у бухгалтерському обліку є реально існуючою. Реальність заборгованості підтверджується даними аналітичного обліку (відповідними обігово-сальдовими відомостями), а також наявністю первинних документів, як: господарські договори, відповідне листування з контрагентами, наявність рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо.

Документами, що підтверджують реальність заборгованості є акти взаємо звірок розрахунків з контрагентами. Тому, якщо ревізор має сумніви щодо факту існування або розмірів деяких сум як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, він повинен запросити від керівництва дирекції (структурного підрозділу) акти взаємо звірок з відповідним контрагентом з метою підтвердження (заперечення) існуючої заборгованості, тобто, ініціювати проведення вибіркової інвентаризації розрахунків.

За даними регістрів аналітичного обліку ревізор повинен встановити випадки безнадійної та сумнівної дебіторської заборгованості, що існує на дату проведення ревізії. При виявленні таких випадків слід з’ясувати причини їх виникнення та винних у цьому осіб. При цьому слід проаналізувати як випадки, що зафіксовані на балансових рахунках обліку, так і випадки списаної з балансу дебіторської заборгованості, зафіксованої на позабалансовому рахунку 07, тобто, суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей, якщо конкретних винуватців не виявлено.

При ревізії стану кредиторської заборгованості (зобов’язань) ревізор має перевірити наступні питання.

Якщо в обліку враховано