ВИСНОВОК

1. Розрахунки між субєктами господарювання , між підприємствами і фізичними особами, між підприємствами і державними органами банками,страховими компаніями тощо, є однією з найбільших господарських операцій щодо розподілу та перерозподілу грошових фондів. Вони здійснюються на економічні базі кругообороту капіталу при виробництві та реалізації продукції , виконанні робіт,послуг, а також в бюджетні сфері при формуванні та використанні бюджетів усіх рівнів , стархових та благодійних фондів, тощо.

2. Грошові кошти є найбільш ліквідним активом .Вони віддзеркалюють всі етапи кругообороту (товарообороту): придбання матеріальних ціностей чи послуг,виробництво продукції, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Згідно П (С) БО 4 « Звіт про рух грошових коштів « грошові кошти – не готівка, кошти на рахунках у банку, депозити до запитання.

3. Грошові кошти субєкти господарювання можуть отримувати від реалізації продукції , товарів,виконання робіт, надання послуг підприємствам, організаціям, установам, працівникам чи населенню як у безготівковому вигляді ( що поступають на відповідні рахунки у банках ) так у вигляді готівки (що поступають безпосередньо в касу з подальшим внесенням в банк).

4.Порядок зберігання та використання грошових коштів підприємства-ми, організаціями та іншими суб'єктами господарювання регламентуєть-ся ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні"' Цивіль-ного кодексу України, рішеннями уряду та НІБУ, а також Інструкціями про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті , про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України , про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженими відповідними постановами НБУ, і Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно із зазначеними документами кошти, що надходять на підприєм-ства як на поточний рахунок, так і в його касу, суб'єкти господарювання можуть використовувати в розрахунках між собою за придбані (продані) товарно-матеріальні цінності, продукцію, надані послуги, з іншими лан-ками фінансово-кредитної системи зі сплати різних податків, платежів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів тошо. При цьому витрачатися грошові кошти на вказані цілі можуть як безготівковим шля-хом через установи банків, так і готівкою, отриманою в банку, та у вигляді виручки, що надходить у касу суб"єкта господарювання.

Однак, витрачати виручку, що надходить у касу суб'єкта господарю-вання, на виплату заробітної плати та на інші цілі він може лише за умо-ви, що підприємство не має заборгованості зі сплати податків та платежів у бюджет та позабюджетні централізовані фонди держави (Пенсійний, соціального страхування.

5.В процесі виробничої діяльності ,виконання робіт чи надання послугсубєкти господарювання вступають у різні розрахунково-грошові відносини з іншими підприємствами , організаціями установами, Фізичними особами .Ці відносини повязані з оплатою придбаних товарів , надання послуг ,перерахуванням у різні ланки фінансової системи встановлених податків , платежів, виплатою заробітньої плати , премій, пенсій, матеріальної допомоги. Розрахунки в народному господарстві називаються системою грошових відносин , повязаних з оплатою товарів , послуг , виконаних робіт , та інших зобовязань субєктів господарюванняю

6. Розразхунки здійснюються готівкою та у безготівкові формах.Готівкові розрахунки- платежі готівкою які здійснюються за реалізацію матеріальних цінностей, виконання робіт тощо.Вони здыйснюються через каси пыдприэмств. Касовы операцыъ здыйснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у народному госпожарстві , затвердженого постановою НБУ № 21 від 02.02.1995р.

Безготівкові розрахунки- це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів шляхом здійснення певних записів .Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів.

7. Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів та товарних чеків , розрахункових квитанцій які підтверджують факт продажу товарів .Для здійснення безготівкових розрахунків можуть застосовуватися такі платіжні документи : платіжне дорусення, платіжна вимога доручення , розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

8. Чинним законодавством України до субєктів господарювання застосовують штрафні санкції : за перевищення встановлених лімітівкаси; неоприбуткування в касах готівки; перевищення встановлених строків використання під звіт готівки ; витрачання готівки з виручки на виплату повязаних з оплатою праці ; використання одержаних в установах банку готівкових коштів не за цільовим використанням; проведення готівкових розрахунків без наданя одержувачем коштів платіжного доручення, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

9. Субєкти господарювання для зберігання коштів і виконання всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків. Підприємства можуть мати такі рахунки в національній валюті: поточні рахунки, бюджетні, кредитні, депозитні.

10.У безготівкових розрахунках як постачальникам так і покупцям необхідно дотримуватись таких принципів:

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язко-вого зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі).

Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприєм-ством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

Другий принцип полягає в тім, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.

Третій принцип — принцип самостійного (без участі банків) ви-бору підприємствами форми розрахунків та закріплення