У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





прибутковий ордер і квитанцію до нього. Потім квитанція до прибуткового касового ордера з підписами головного бухгалтера касира, завірена печаткою підприємства, видається особі, яка внесла гроші в касі та додається до звіту касира.

При надходженні готівки в касу з поточного рахунка в банку також оформляється прибутковий касовий ордер і квитанція до нього, яка додається до виписки установи банку .

Видаються готівкові грошові кошти з каси на підставі видаткових касових ордерів ф. № КО – 2 (див. дод №2) або належним чином оформлених платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, підписаних керівником підприємства або уповноваженими на це особами.

Підставою для видачі готівки можуть бути і інші документи з дозвільним підписом і написом керівника, який розпоряджається грошовими коштами (фінансами) підприємства (до них належать: заяви, рахунки, авансові звіти, розрахунки, довіреності тощо), які додаються до видаткового ордера. За наявності таких документів підпис керівника на видатковому ордері не обов’язковий.

Видатковий касовий ордер виписується бухгалтером, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та передається касиру для виконання.

Касир видає грошові кошти під розпис особі, указаній у видатковому касовому ордері, тільки за наявності паспорта або документа, що його замінює. За відсутності підпису одержувача у видаткових документах останні не враховуються для виведення залишку готівки в касі, тобто вважаються не дійсними.

Відразу ж після видачі готівки касир підписує видатковий ордер, а на доданих до нього документах ставить штамп або напис «Оплачено2 із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Приймання і видача готівки з каси за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх складання.

Готівкові розрахунки між підприємствами (підприємцями) і фізичними особами можуть здійснюватися не тільки через каси підприємства, але й через каси установ банків шляхом унесення готівки в касу банку з подальшим перерахуванням її на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб в оплату за товари.

Установи банків здійснюють безготівкові розрахунки у формах, встановлених Національним банком України, а також прийнятих у міжнародній банківській практиці.

Безготівкові розрахунки

Безготівкові розрахунки можуть бути місцевими (одногородніми, іногородніми). Одногородніми називаються розрахунки між підприємствами, в яких обслуговуються одні і ті ж або різні установи банку , розміщенні в різних населених пунктах.

Розрізняють безготівкові розрахунки товарні – за товари, продукцію, роботи, послуги й безтоварні – за платежі в бюджет, погашення заборгованості перед банком, органами соціального страхування, пенсійного забезпечення тощо.

Безготівкові розрахунки здійснюють за допомогою платіжних доручень, платіжних вимог (акцептна форма), акредитивів (акредитивна форма), переказів через підприємства зв’язку, за допомогою розрахункових чеків, в порядку планових платежів, розрахунків, які ґрунтуються на зарахування взаємних вимог.[25, 64]

Найбільш поширеним видом розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень.( див.дод №3 ) Платіжне доручення являє собою бланк встановленої форми, це розпорядження підприємства своїй установі банку про перерахування певної суми грошових коштів зі свого рахунка на рахунок іншого господарського органу або фізичній особі. В ньому зазначається найменування платника та одержувача, номери, місце знаходження розрахункових рахунків, сума і призначення платежу. Якщо платіжним дорученням проводиться оплата за вже одержані товари, то покупець повинен вказати в ньому номер і дату рахунка-фактури постачальника. Платіжне доручення з такою позначкою банк приймає до виконання, тільки при наявності у покупця коштів, необхідних для оплати. Використовуючи платіжні доручення для попередньої оплати товарів, підприємство не повинно допускати перерахування авансів. Ці документи застосовуються за умови, що товари готові до відвантаження і після одержання платежу повинні бути відвантажені протягом трьох днів. Постачальник може відпустити товари і не чекаючи надходження платежу (виписки банку), якщо покупець пред’явить йому примірник платіжного доручення, акцептованого банком, тобто з написом банку про перерахування грошей з рахунка покупця на рахунок постачальника. З цією метою покупець виписує платіжне доручення в двох примірниках. Одночасно з переказуванням грошових коштів банк на другому примірнику робить акцепт. Акцептований примірник платіжного доручення повертають платникові, який пред’являє його постачальникові.

Схематично документооборот при розрахунках платіжними дорученнями попередньої оплати товарів і послуг можна подати так (Рис. 2):

5 2

4

6 1 3

7

Рис 2. Розрахунки платіжними дорученнями

подання платіжного доручення в банк на списання грошових коштів з рахунка покупця;

списання грошових коштів з рахунка покупця;

передача виписки банку з прикладеними платіжними дорученнями про списання грошових коштів з розрахункового рахунка на підставі доручення покупця;

переадресування в банк постачальника платіжного доручення про перерахування коштів на рахунок постачальника;

зарахування коштів на рахунок постачальника;

передача виписки банку постачальникові з платіжними дорученнями про зарахування коштів;

відвантаження товарів постачальником чи надання послуг підрядчиком.

Акцептна форма розрахунків застосовується між підприємствами за відвантажені товари, виконані роботи і надані послуги. Основним документом при цій формі розрахунків виступає платіжна вимога – розрахунковий документ, у якому викладено вимогу постачальника чи інших одержувачів коштів до платника про сплату відповідної суми через установи банку. При акцептній формі платіжні вимоги оплачуються за згодою – акцептом (від лат. acceptus, що означає «прийнято», тобто «дано згоду на оплату») платника. Зокрема, постачальник у відповідності до укладених договорів відправляє продукцію покупцеві. Після відправлення продукції, на підставі транспортних документів про відвантаження, постачальник виписує на ім’я покупця і здає у свій банк платіжні вимоги на інкасо (від лат. incasso, що означає «одержання грошей за документом довірителя»), тобто постачальник доручає установі банку, яка його обслуговує, одержати від покупця належну суму згідно з поданими розрахунковими документами. Це означає, що банк постачальника повинен через банк покупця перевести грошові кошти з рахунка


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20