Ці розбіжності у фінансовому та податковому обліку свідчать, що облік, на практиці стає надзвичайно трудомістким, потребує фіксації кількох однакових показників, розрахованих (визначених) різними методами, що ускладнює складання усіх форм звітності, узагальнення їх і подальший аналіз та, що найбільш важливо, призводить до різного тлумачення конкретних показників працівниками бухгалтерії та інспекторами Державної податкової адміністрації.

Тому показник прибутку потрібно визначити за даними єдиної інтегрованої системи обліку, а зміни до системи бухгалтерського обліку мають вносити відповідні фахівці.

Оскільки прибуток, як відмічалося вище, визначається як різниця між доходами і витратами підприємства, то при розгляді питань з обліку та аналізу фінансових результатів важливе значення мають критерії визнання доходів та витрат. У цілому доходи і витрати підприємства включають в себе доходи і витрати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також доходи і витрати від надзвичайних подій.

Найважливішим фактором, що впливає на суму усіх видів операційного прибутку підприємства, є розмір доходів, сформованих ним у процесі операційної діяльності. Операційні доходи підприємства є фінансовою базою розвитку його операційної діяльності, що забезпечує рішення наступних трьох найважливіших задач:

1. Основна частина операційних доходів є джерелом відшкодування всіх поточних витрат, пов’язаних із здійсненням його операційної діяльності.

2. Частина операційних доходів підприємства служить джерелом виплат податкових платежів, пов’язаних із здійсненням операційної діяльності. За рахунок цієї частини операційних доходів забезпечується формування засобів державного і місцевого бюджетів, позабюджетних фондів.

3. Визначена частина операційних доходів підприємства є джерелом формування його чистого операційного прибутку. За рахунок цієї частини операційних доходів підприємство формує фонди виробничого розвитку, резервний, додатковий та інші.

Операційні доходи підприємства в свою чергу, підрозділяються на два основних види:

1. Валовий (загальний) операційний доход. Він є загальною сумою доходу підприємства від реалізації вироблених у процесі операційної діяльності товарів, робіт і послуг протягом визначеного періоду, отриманого в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території даної держави, так і за її межами.

2. Чистий операційний дохід. Він визначається як різниця між сумою валового (загального) операційного доходу і сумою податків, що входять у ціну продукції (податок на додану вартість, акцизний збір і т. п.).

У процесі управління прибутком підприємства головна роль приділяється формуванню прибутку від операційної діяльності.

З врахуванням відмічених особливостей формування операційного доходу, для узагальнення інформації про доходи, одержані від реалізації готової продукції, іншої реалізації, призначено рахунки: 70 “Доходи від реалізації” і 71 “Інший операційний дохід”.

Доходи від іншої звичайної діяльності обліковуються на рахунку 74 “Інші доходи” і для обліку доходів від надзвичайних подій призначений рахунок 75 “Надзвичайні доходи”.

В магістерській роботі з врахуванням особливостей галузі, в якій проводилось дослідження, наведені всі можливі бухгалтерські записи з використанням наведених вище рахунків доходів. Особливістю даних рахунків є те, що по кредиту відображається загальна величина отриманого доходу у відповідних цінах, а за дебетом непрямі податки, які входять до складу ціни. Кредитове сальдо по даному класу рахунків в кінці звітного періоду закривається в кредит рахунку 79 “Фінансові результати”, а дебетове відповідно в дебет цього ж рахунку.

Облік витрат підприємства здійснюється з використанням рахунків 9-го класу. Особливістю обліку витрат з використанням рахунків 9-го класу є те, що витрати, які формують виробничу собівартість продукції відображається в обліку окремо на рахунках 90, 91. Адміністративні витрати та витрати на збут, а також інші витрати від операційної діяльності обліковуються окремо на відповідних рахунках 9-го класу і по закінченню звітного періоду відносяться безпосередньо на фінансовий результат (в дебет рахунка 79).

Фінансовий результат – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

Фінансові результати поділяються на фінансові результати від звичайної діяльності і фінансові результати від надзвичайних подій. В свою чергу, фінансові результати від звичайної діяльності поділяються на: фінансовий результат від операційної діяльності, від інвестиційної та фінансової діяльності.

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) з метою складання фінансової звітності і, зокрема, Звіту про фінансові результати, сальдо по рахунку 79 “Фінансові результати” переноситься на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Якщо на рахунку 79 виникає кредитове сальдо, то воно переноситься в кредит рахунку 44 “Нерозподілені прибутки”, а дебетове сальдо по цьому рахунку переноситься в дебет рахунку 442 “Непокриті збитки”.

Проведений аналіз формування прибутку філії “Тлумач-молоко” у 2003 році показав, що воно в цілому є прибутковим. Так, нерозподілений прибуток за звітний період склав 63,7 тис. грн., а станом на 2004 рік прибуток становить 41,3 тис. грн.

Наявність значного спаду показника прибутку пояснюється тим, що темпи росту інших операційних витрат суттєво перевищували темпи росту інших операційних доходів (доходи зросли на 3,1 тис. грн., в той час як інші операційні витрати – на 32,6 тис. грн.).

По основній операційній діяльності філія “Тлумач-молоко” в 2004 році мала прибуток (валовий), який становив 187,7 тис. грн. і який, порівняно з 2003 роком, збільшився на 70,7 тис. грн.

Проведений аналіз причин зміни валового прибутку філії “Тлумач-молоко” дав можливість встановити вплив основних чинників на збільшення даного показника. Так, за рахунок збільшення темпів росту обсягу реалізованої продукції цей прибуток збільшився на 2,78 тис. грн., за рахунок збільшення виробничої собівартості реалізованої продукції валовий прибуток зменшився на 246