Управління витратами дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції.

Частину виробленої продукції (робіт, послуг) підприємства використовують для власних потреб, інша частина реалізується на сторону. Кругообіг засобів на підприємстві завершується процесом продажу (або реалізацією), внаслідок якого господарюючий суб’єкт отримує виручку в грошовій формі (Т - Г) . Остання авансується на відновлення процесу кругообігу засобів (придбання предметів праці, на оплату праці та на інші витрати наступного циклу виробництва), його безперервне повторення. При реалізації продукції підприємству відшкодовуються у грошовій формі витрачені засоби на її виробництво та збут [12, с.494].

Категорія “дохід” досить поширена як на макро-, так і на мікроекономічних рівнях, та її зміст не є однозначними. На рівні фірми вона означає загальну виручку підприємства від усіх видів господарської діяльності та господарських операцій до виплати податкових платежів, які входять в ціну продукції, акцизних, митних зборів. Основою сукупного доходу виробничих підприємств є сукупний дохід від реалізації продукції.

Практичне значення доходу полягає у визначенні загальної суми коштів, яка надходить на підприємство упродовж певного періоду, і після відрахувань податків може бути використана на особисте та виробниче споживання (інвестування) [36, с.216].

Як економічна категорія, дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Вся продукція, отримана на підприємстві в результаті процесу виробництва, є валовою продукцією. Її вартість визначається суспільно необхідними витратами живої і уречевленої праці та складається з двох частин: вартості витрачених засобів виробництва, тобто перенесеної вартості, і вартості, створеної живою працею. Перша частина постійно відтворюється в натурально-речовій і вартісній формах, а тому вона не є доходом. Друга частина складається з вартості, знову створеної в процесі функціонування живої праці, і утворює валовий дохід. Таким чином, валовий дохід відображає знову створену в процесі виробництва вартість валової продукції без уречевленої праці [12, с.494].

Відповідно до видів витрат підприємства дохід постає у конкретних формах: граничний, сукупний та середній.

Граничний дохід – величина, на яку змінюється загальний дохід фірми за реалізації однієї (додаткової) одиниці продукції. Його можна подати такою формулою:

MR=TR/Q

де MR – граничний дохід; TR – приріст загального доходу; Q – приріст виробленого продукту.

Він відображає можливу окупність кожного підприємства у поєднанні з показником граничних витрат і є вартісним орієнтиром для розширення масштабів підприємства. Сукупний дохід – результат виробничо-господарської діяльності, розрахований як різниця між вартістю реалізованої продукції та послуг і загальновиробничими витратами.

Розмір сукупного доходу підприємства залежить від рівня цін та ринкової кон’юнктури (ситуації).

Середній дохід – характеризує рівень дохідності однієї одиниці продукції і дорівнює ціні товару. Середній дохід обчислюється за формулою:

AR=TR/Q=P

де AR – середній дохід; TR – загальний дохід; Q – кількість виробленої продукції; P – ціна [36, с.217].

Важливе місце серед економічних категорій належить чистому доходу, який відображає вартість виробленого продукту для суспільства. Величина доходів безпосередньо впливає на рівень прибутку [12, с.494].

Важливим показником, який характеризує кінцеві фінансові результати підприємства, є прибуток (збиток). Прибуток утворює чистий дохід суспільства і складає основну долю грошових надходжень країни. Прибуток є не тільки основним джерелом відтворення фондів підприємств, але і найважливішим джерелом доходів державного бюджету [17, с.303].

В економічній теорії у різні періоди розвитку країни категорія прибутку була об’єктом особливого вивчення. Однак до теперішнього часу в економічній літературі не існує єдності у позиції щодо сутності даної категорії, її походження і функцій.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді, прибуток – це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Він інформує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва й реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання [12,с.494].

В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає. По-перше, раніше прибуток розглядався як грошове вираження додаткового продукту. Це означало, що він не міг бути використаний для задоволення особистих потреб людини. Сьогодні прибуток ужене вважають тільки додатковим продуктом. Частина прибутку може становити винагороду такого специфічного чинника, як підприємництво (так званий нормальний прибуток). Крім того, працівники підприємства також можуть брати участь у розподілі прибутку, який далі використовується для задоволення особистих потреб. Отже, не весь прибуток є додатковим продуктом.

По-друге, деякі економісти визначали прибуток як частину чистого доходу. Іншу частину чистого доходу відносили до податку з обороту, який був одним з головних складових доходу державного бюджету. Сьогодні податок з обороту не застосовується, і тому прибуток уже не є частиною чистого доходу.

В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності [17, с.304].

Прибуток – найбільш проста й одночасно найбільш складна категорія ринкової економіки. Його простота визначається тим, що він є стержнем і головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукальним мотивом діяльності підприємств у цій економіці. У той же час його складність визначається різноманіттям сутнісних сторін, які він відображає, а також різноманіттям рис, у яких він виступає [32, с.305].

В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає. Як важлива категорія ринкового господарства прибуток виконує певні функції:

оцінююча – характеризує ефект господарської діяльності підприємства. Реалізація