Проте подання звітності (місячної, квартальної, річної) є видимою частиною велетенського айсберга, яка лише підсумовує узагальнення бухгалтерської інформації. Для розуміння всього процесу складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів розглянемо такі аспекти.

Фінансова звітність про виконання бюджетів має відповідати потребам значної кількості користувачів поза казначейством. Такими користувачами є:

Інформація про виконання державного та місцевих бюджетів потрібна для виконання регулювальних і наглядових функцій.

Своєчасні та достовірні дані про виконання місцевих бюджетів дають змогу:

Інформація про виконання бюджетів характеризує економіку держави і використовується для оцінки минулих і майбутніх результатів виконання місцевих бюджетів (зовнішні користувачі – Міністерство фінансів України та його органи, інші органи законодавчої і виконавчої влади) та з метою планування, оцінки й контролю за щоденними операціями органів Державного казначейства (внутрішні користувачі – органи Державного казначейства та їхні структурні підрозділи).

Фінансова звітність належить до елементів методу бухгалтерського обліку, становить кінцевий вищий етап бухгалтерського узагальнення інформації.

Мета складання фінансової звітності про виконання бюджетів – надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для прийняття економічних рішень.

Фінансова звітність поділяється на такі види (див. рис. 2):

Рис. 2. Види фінансової звітності.

Зовнішня фінансова звітність складається з метою оцінювання минулих і майбутніх результатів виконання державного бюджету.

Внутрішня звітність складається для планування, оцінювання та контролю за щоденними операціями органів фінансової системи.

Первинна звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку органів казначейства.

Зведена (консолідована) фінансова звітність складається органами казначейства разом зі звітністю підвідомчих органів.

До періодичної звітності належить місячна та квартальна звітність про виконання бюджетів і кошторисів розпорядників бюджетних коштів.

Річна звітність, як і періодична, складається також на підставі даних облікових регістрів і зведених звітів і є логічним завершенням періодичної звітності.

Звітним роком з виконання бюджетів вважається період з 1 січня до 31 грудня, тобто бюджетний рік.

Форми фінансової звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів. У межах встановленого терміну управління Держказначейства встановлюють терміни подання зведених звітів підприємствами, установами та організаціями, які вони обслуговують, а також своїм нижчим органам. Терміни подання зведених звітів встановлюються з таким розрахунком, щоб забезпечити своєчасне подання їх до Державного казначейства України. [ 13 ]

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність має містити інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів бухгалтерського обліку.

Інформація, наведена у фінансових звітах і примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною.

Інформація повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінювання минулих, теперішніх і майбутніх подій, підтвердження чи корегування їхніх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість зіставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівнювання звітності різних органів Державного казначейства.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність разом зі звітністю підвідомчих органів про виконання державного та місцевих бюджетів.

Форми фінансової звітності та інструкції про заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Міністерства фінансів відповідно до особливостей процесу виконання бюджету у поточному бюджетному році.

Зміни даних фінансової звітності внаслідок допущених помилок, що належать і до поточного, і до минулого року (після затвердження цієї звітності), проводяться у тому звітному періоді, в якому було виявлено помилки.

Складанню річного звіту про виконання бюджетів має передувати обов’язкова інвентаризація активів, зобов’язань, разом з обліком на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан та оцінка.

Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника. Контроль за проведенням інвентаризації покладається на внутрішній аудит.

Об’єкти і терміни проведення інвентаризації визначає керівник органу Державного казначейства, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, а також не раніше 1 жовтня звітного року перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Для проведення інвентаризаційної роботи згідно з розпорядчим документом керівника Держказначейства створюють інвентаризаційні комісії.

За результатами інвентаризації органів Державного казначейства вживають заходів з урегулювання виявлених розбіжностей.

У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць здійснюється після затвердження керівником Державного казначейства пропозицій інвентаризаційної комісії в тому місяці, в якому її було закінчено, але не пізніше звіту за грудень.

Фінансову звітність про виконання бюджетів підписують керівник і головний бухгалтер органу Державного казначейства, розглядають і затверджують у порядку, встановленому документами, що регламентують бюджетний процес.

Керівництво Держказначейства відповідає за перекручування фінансової звітності, порушення термінів її подання та оприлюднення.

Відповідальність за фінансову звітність органів Державного казначейства, що ліквідуються (реорганізуються), а також облік операцій з виконання бюджетів, проведених у період ліквідації органу казначейства, оцінку активів і зобов’язань бюджетів та складання ліквідаційного балансу, покладається на ліквідаційну комісію.

Звітність органу Держказначейства, що ліквідується (реорганізується), надається Державному казначейству України за окремою схемою.

Контроль за достовірністю звітності має поєднувати логічний та арифметичний контроль, а також звірку з