Причини зміни форми ведення бухгалтерського обліку:

1) Надання органам Державного казначейства статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ – це бухгалтерська модель, розрахована на повну автоматизацію). НБУ висуває вимоги до бухгалтерської моделі всіх учасників СЕП.

2) Зміни, які відбувалися в бюджетному процесі.

3) Збільшення кількості синтетичних рахунків, що використовувалися.

Одними з основних елементів методу бухгалтерського обліку, на яких базуються бухгалтерська звітність і баланс, є рахунки і подвійний запис.

Рахунок – це стандартизований формат, який використовується для збору інформації про кожний елемент з метою:

а) полегшення підготовки періодичної фінансової звітності;

б) забезпечення невпинної перевірки точності запису операцій.

Для кожного активу, зобов’язання і пасиву відривається окремий рахунок (включаючи окремі рахунки для кожного виду доходів та видатків). Зазначений підхід до використання рахунків застосовується у побудові автоматизованої бухгалтерської моделі виконання держбюджету. [10 ]

Елементами системи бухгалтерського обліку є рахунки, відношення яких має одну фіксовану властивість – подвійний запис. Подвійний запис характеризує зв’язки між рахунками в одній площині, зазначаючи напрям руху інформації між ними. Відображаючи горизонтальні зв’язки між рахунками, подвійний запис породжує загальну структуру рахунків бухгалтерського обліку.

Для забезпечення функціонування автоматизованої форми обліку використовують такі форми облікових регістрів: щоденний оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдову відомість і сальдову відомість за аналітичними рахунками. [ 13 ]

Наявна нині система бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів побудована з урахуванням усіх необхідних змін з дотриманням міжнародних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Найголовнішими серед них є такі принципи:

1) Законність. Звітність повинна відповідати правилам і процедурам, передбаченим законодавчими й нормативними актами.

2) Достовірність – правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій з виконання бюджетів з дотриманням вимог відповідних нормативних актів.

3) Повнота бухгалтерського обліку. Усі операції з виконання бюджетів в органах Держказначейства підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій органів Державного казначейства, яка може впливати на рішення, що ухвалюються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Держказначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку і якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій і ситуацій.

4) Дата операції. Операції з виконання бюджетів реєструються в бухгалтерському обліку на момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку.

5) Прийнятність вхідного балансу. Залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.

6) Превалювання суті над формою. Операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їхньої суті та економічного змісту, а не за їхньою юридичною формою.

7) Суттєвість. У фінансових звітах має відображатися вся суттєва інформація, корисна для ухвалення рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності.

8) Доречність – корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень.

9) Відкритість. Фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і докладними, щоб уникнути двозначності; правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача.

10) Сталість – постійне, впродовж бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах.

11) Правильність – сумлінне застосування прийнятих правил і процедур.

11) Обережність – обґрунтована, розумна оцінка фактів.

12) Незалежність – відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів).

13) Зіставлення – можливість визначення тенденцій виконання бюджету через зіставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період.

14) Своєчасність – забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які ухвалюють рішення, проводять оцінювання виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету тощо, та інших користувачів.

15) Безперервність. Оцінювання активів здійснюється виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним.

16) Консолідація – складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів у цілому в системі Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь і відділень у розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрішньосистемними розрахунками.

17) Окреме відображення активів і пасивів. Цей принцип передбачає, що всі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком рахунків за розрахунками, технічних і транзитних рахунків.

В Україні застосовується касовий метод виконання бюджетів. Суть касового методу передбачає реєстрацію операцій за доходами та видатками і фінансування різниці між доходами й видатками в бухгалтерському обліку на момент проведення відповідних платежів і відображення всіх операцій з виконання бюджету на час їх реєстрації в обліку. Усі доходи і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому їх було здійснено. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку під час зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів держбюджету на єдиний казначейський рахунок, тобто на рахунки, відкриті для обліку коштів бюджетів в органах Державного казначейства. Видатки держбюджету відображаються під час оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів з рахунків, відкритих на їхнє ім’я, також в органах Держказначейства. Під час оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства здійснюють функцію попереднього та поточного контролю. [ 1 ]

Виконання держбюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України завершується закриттям рахунків державного бюджету на підставі витягів