для розміщення інвестицій та надійний захист інтересів інвесторів, його створення та подальше функціонування повинно будуватися на наступних принципах:
Соціальна справедливість - забезпечення створення рівних можливостей і спрощення умов доступу інвесторів та позичальників до ринку фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб'єктів ринку цінних паперів;
Надійність захисту інвесторів - створення необхідних умов для реалізації інтересів суб'єктів фондового ринку та забезпечення їх майно-вих прав;
Урегульованість - створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;
Контрольованість - створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів;
Ефективність - максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки, що сприятиме забезпеченню її прогресу та задоволенню життєвих потреб населення;
Правова упорядкованість - створення розвиненої правової інфраструктури забезпечення діяльності фондового ринку, яка чітко регламен-тує правила поведінки і взаємовідносини його суб'єктів;
Прозорість, відкритість - забезпечення надання інвесторам повної і доступної інформації, що стосується умов випуску і обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискримінації суб'єктів фондового ринку;
Конкурентність - забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності емітентів і ринкових посередників, створення умов для змагання за найбільш вигідне залучення вільних фінансових ресурсів та встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умов контролю дотримання правил добросовісної конкуренції учасниками фондового ринку.
Цілісність ринку забезпечується функціонуванням єдиної біржової системи, що діє під егідою Національної фондової біржі, систем Національного депозитарію і клірингу (розрахунків) по цінних паперах. Принцип цілісності потребує впровадження єдиних основних правил щодо ціноутворення на ринку цінних паперів на всій території України.
Конкретними орієнтирами в досягненні світових стандартів нарівні цінних паперів є такі кінцеві цілі:
держава повинна мати розвинуту та ефективно діючу систему Національного депозитарію цінних паперів. Крім зберігання цінних паперів, система Національного депозитарію може здійснювати й подальше обслуговування угод з цінних паперів та обробки інформації про них. Депозитарій може як включати систему платежів у свою структуру, так і бути пов'язаним з окре-мою системою платежів;
створення системи заліку вимог при наявності достатнього обся-гу фондового ринку;
усі угоди з цінних паперів повинні виконуватися відповідно до принципу "поставка проти платежу";
мають бути прийняті стандарти Міжнародної організації із стандартизації для обігу документів за операціями з цінни-ми паперами та їх нумерації.
Обіг цінних паперів має забезпечуватися системами:
біржової та позабіржової торгівлі цінними паперами;
Національного депозитарію цінних паперів;
залік вимог клірингу, які розвиватимуться, виходячи з потреб фондового ринку з метою забезпечення своєчасної поставки цінних паперів проти платежу. Для надання процесу грошового клірингу і виконання угод щодо цінних паперів, державного контролю і безпеки, кліринговим банком в системі Національного депозитарію мають виступати НБУ та уповноважені ним комерційні банки;
швидко, ефективно та розумно організованого звірення умов угод щодо цінних паперів;
надійного та безперешкодного засвідчення переходу прав власності на цінні папери. Для цього функція реєстрації права власності на цінні папери та його переходу повинна бути відокремлена від емітентів і здійснюватися уповноваженими установами, незалежними від емітентів. Ці ж установи надаватимуть емітентам та акціонерам відомості про реєстр власників відповідних цінних паперів.
Для забезпечення достатньої прозорості фондового ринку повинно забезпечуватися широке інформування про дохідність операцій з цінними паперами та ризики, пов'язані як з емітентами, так і з діяльністю посередників на фондовому ринку.
Для забезпечення захисту внутрішнього інвестора, слід встановити жорстку процедуру допуску цінних паперів іноземних емітентів на національний фондовий ринок. А для захисту вітчизняних інвесторів під час здійснення операцій з іноземними цінними паперами необхідно розвивати контакти і співробітництво з іноземними регулюючими і контролюючими органами з цінних паперів.
Отже, дотримання усіх вище приведених принципів і стандартів функціонування фондового ринку, зокрема, та ринку цінних паперів в цілому, дозволить створити діловий та прозорий ринок, на якому будуть не лише функціонувати різні види цінних паперів, а й відбуватимуться процеси, що справлятимуть позитивний вплив не тільки на фінансовий ринок, а й на розвиток економіки всієї країни.
Загальна характеристика цінних паперів. Їх функції і види
Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу цінні папери представляють собою грошові документи, що засвідчують право на володіння позикою або відносини з нею, визначають взаємовідно-сини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. В останні два десятиліття посилились тенденції до більш широкого використання "безпаперових" цінних паперів замість "паперових". Це вимагає деяких обґрунтувань, що стосуються розуміння терміну "цінні папери".
Раніше, коли цінні папери знаходилися в обігу лише в паперовій формі, поняття "грошовий документ" сприймалося як "паперовий документ". Однак розвиток комп'ютерних засобів збору, обробки і збереження інформації створив умови для поступової заміни на ринках певної частини чи усіх "паперових" цінних паперів "безпаперовими". Останні досить часто визначаються як "запис, що зберігається в комп'ютерних файлах", в зв'язку з чим на ринку цінних паперів широко вико-ристовується також термін "електронні цінні папери".
Отже, науково-технічний прогрес і практична потреба ринкової взаємодії у зазначеній сфері поставили досить актуально запитання: який зміст має поняття "документ" в умовах зміни його форми з паперової на безпаперову.
Коли мова йде про цінні папери як грошові документи, то беруть до уваги, головним чином, три такі важливі аспекти.
Перший - це "документальний" характер цінних паперів;
Другий - матеріальна форма документа;
Третій - наявність певного набору взаємних прав та