… | … | … | … | … | … | … | … | …

Для підприємства, що використовує журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку була розроблена схема документообороту обліку

цінних паперів, яка представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3 – Схема документообороту

2.2 Методичні аспекти обліку руху цінних паперів

Формування ринку цінних паперів пов'язується позиковим капіталом, коли здійснюється емісія та купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів (банки, фондова біржа, спеціальні кредитні установи) акумулюються грошові нагромаження юридичних і фізичних осіб, які спрямовуються на інвестування в економіку. З іншого боку, грошовий капітал чи майно, що надається в позику, дозволяє захистити заощадження від втрат унаслідок інфляції, зберегти капітал й отримати доход у вигляді процентів від позики. Якщо підприємство має тимчасово вільні грошові кошти, то економічно доцільно вкладати їх у цінні папери, які іноді можуть принести власнику доход у більшому розмірі, ніж його операційна діяльність.

Бухгалтеру необхідні знання, які пов'язані з класифікацією придбанням, продажем цінних паперів і відображенням доходу.

Як вище було зазначене, можуть знаходитися в обігу первинні і похідні цінних паперів (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони тощо), цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.

За видами сплати доходу цінні папери можна поділити на дві категорії:

1) Папери з визначеним прибутком, які дають процентний доход (купонні цінні папери) або не дають (цінні папери з нульовим купоном). Процентна ставка за цінними паперами може бути постійною або індексованою на показник інфляції;

2) Цінні папери з невизначеним прибутком, до яких належать акції та папери, які засвідчують право на акції. До цієї категорії також належать інші цінні папери з невизначеним прибутком, які не відповідиють характеристиці, визначеній першим підпунктом.

Випуск облігацій підприємств для формування і поповнення статутного капіталу емітентів, а також для покриття збитків, пов'язаних із їх господарською діяльністю, не допускається. Облігації усіх видів громадяни отримують лише за рахунок їх особистих коштів. Доход від облігацій усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Доход від облігацій цільових позик (безпроцентних) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

З облігацій підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів. Порядок викупу облігацій усіх нидів, крім цільових, визначається при їх випуску.

Бланки акцій та облігацій підприємства зберігаються й обліковуються як бланки суворої звітності. На всі бланки цінних паперів складаються списки, в яких вказується вид цінних паперів, номер, серія, номінальна вартість і строк погашення. При погашенні цінних паперів у списку роблять відмітку про дату виписки банку або іншого документа, на основі якого оприбутковано гроші. Якщо придбані цінні папери здаються в банк на зберігання, то у регістрах аналітичного обліку роблять посилання на документ, одержаний від банку.

Витрати на емісію акцій підприємства (замовлення у встановленому порядку бланків, комісійна винагорода, підписка на акції і т.ін. ) здійснюються за рахунок емітента складанням запису:

Дебет 952 “Інші фінансові витрати”;

Кредит 31 “Рахунки в банках”.

Облік викуплених акцій власного випуску здійснюється товариством за дебетом субрахунку 451 "Вилучені акції" рахунка 45 "Вилучений капітал". Рахунок 45 ніколи не має кредитового сальдо. Дебетове сальдо цього рахунка показує вартість придбання акцій, якими продовжує володіти товариство на дату складання бухгалтерського балансу, і відображається в Балансі від'ємними числами.

Оскільки на цьому етапі кошти засновників та передплатників залучаються до реєстрації випуску акцій, імовірність подальшого існування створюваного акціонерного товариства не визначена, а розмір статутного капіталу, не закріплений установчими документами, надходження від потенційних акціонерів відображаються по дебету рахунків з обліку активів, переданих акціонерами відповідно до укладених договорів, та по кредиту рахунка 68 "Розрахунки за іншими операціями" (субрахунок "Розрахунки з іншими кредиторами") за кожним учасником (засновником) окремо.

На суму внесених активів складається запис:

Дебет 10 "Основні засоби"

Дебет 12 "Нематеріальні активи"

Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Дебет 20 "Виробничі запаси"

Дебет 30 "Каса"

Дебет 31 "Рахунки в банках"

Дебет 35 "Поточні фінансові інвестиції" тощо
Кредит 68 "Розрахунки за іншими операціями"

Аналогічно здійснюється облік надходжень активів від передплатників акцій до моменту проведення установчих зборів.

У випадку, коли особа, яка підписалася на акції, розірвала договір, їй повертаються зроблені нею внески (кошти, внесені особами, яким було відмовлено в підписці).

На суму повернених коштів складається запис:

Дебет 68 "Розрахунки за іншими операціями"

Кредит 30 "Каса"

Кредит 31 "Рахунки в банках"

У разі повернення інших активів на їх оцінну вартість складається запис: Дебет 68 "Розрахунки за іншими операціями"

Кредит 15 "Капітальні інвестиції"

Кредит 20 "Виробничі запаси" тощо

Після проведення установчих зборів та реєстрації випуску акцій та статуту товариства в установленому чинним законодавством порядку товариство відображає в обліку фактично сформований статутний капітал.

Облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 "Статутний капітал", який призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. Сальдо на цьому рахунку повинне відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства, і дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій товариства.

Сума зареєстрованого статутного капіталу відображається записом:

Дебет 46 "Неоплачений капітал"

Кредит 40 "Статутний капітал"

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму, що не повинна перевищувати 25% статутного капіталу.

Операції щодо обліку облігацій власної емісії в бухгалтерському обліку наведені в табл. 2.4.

Зручною формою зберігання вільних коштів є депонування грошей на ощадних сертифікатах, які обігові не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є спірним. Доход виплачується власнику ощадного сертифіката після його пред'явлення банку-емітенту. Якщо власник